Ярослав освідчився своїй коханій Вікторії, щойно повернувся із зони АТО у свою першу відпустку. Дівчина не роздумуючи погодилась і лише потім дізналася, що весілля має відбутися вже за тиждень.
Він – командир відділення 95-ї аеромобільної бригади, захищати українські кордони поїхав у квітні. Каже, за місяці, проведені на Сході, зрозумів, що Вікторія вміє чекати, тож вирішив не зволікати з одруженням.
Щоб закохані встигли з весіллям, у лікарні, де наречена працює медсестрою, їй надали відпустку. Колеги кажуть: бачили, як Вікторія хвилюється за свого нареченого, і разом з нею чекали на його повернення.
Працівники відділу реєстрації шлюбів також пішли назустріч закоханим і розписали їх через три дні після подачі заяви.
Дізнавшись про весілля десантника, десятки людей спішили привітати молоде подружжя, щоб підбадьорити їх і висловити подяку. Втім, Вікторія зізнається: навіть на власному весіллі її чоловік подумки з бойовими товаришами, бо напередодні ввечері дізнався про загибель своїх друзів і важко переніс втрату.
Рідні нареченого розповідають: Ярослав невипадково обрав військовий фах, адже виріс у родині офіцерів, де батьки, усі дідусі і бабусі – військові. Його мама вірить, що невдовзі бойові дії на Сході України завершаться, і її син повернеться додому переможцем, живим і неушкодженим. А молода дружина десантника переконує: за чоловіком ладна їхати навіть в зону ведення бойових дій, готова працювати там медсестрою і надавати допомогу українським військовим.
