Харчування через крапельницю та незліченна кількість пігулок – так вже півтора року живе житомирянин Владислав Яневич. Після складної операції хлопець схуд на 40 кілограм і у свої 20 років важить як 11-річна дитина – 33 кілограми. 15 липня 2013 року Владислав був доставлений до першої міської лікарні з гострими болями в області живота. На наступний день хлопця терміново прооперували. Лікарі поставили діагноз – гострий тромбоз верхньої черевної артерії і тотальний некроз тонкого кишечника.
«Йому видалили тонкий кишечник, залишилось 25 сантиметрів. Це п\’ятнадцять і десять. Цілий тиждень ми були в реанімації, теж дуже тяжко це було, це, напевно, такі, знаєте, найтяжчі дні. Дуже тяжко. Ми виходили з лікарні з чоловіком, так хто перший починав, навіть не плакати, а, мабуть, просто вищати від того, що сталося. Але те, що чекало нас попереду, ми теж навіть не розуміли, наскільки це буде важко, з усіх сторін», – розповідає мама Владислава Наталія Яневич.
Родина вже продала квартиру в місті, практично всю суму витратили на медикаменти. Лікарі сказали батькам хлопця, що на часткову реабілітацію може піти декілька років.
«Пояснили нам, що потрібно два роки чекати, поки організм перелаштується. А що повинно статися – треба, щоб шлунок почав трошки більше всмоктувати, більше виконувати свої функції. Їжу потрібно довго жувати, щоб вже з ротової порожнини йшло всмоктування прямо зі слиною, щоб краще працювала дванадцятипала кишка, і відповідно цей шматочок кишки, який в нього залишився. І так ми тримаємося вже півтора року», – каже Наталія.
Мама хлопця розповідає, що одна крапельниця для сина коштує 2300 гривень, а їх Владиславу потрібно дві на тиждень. Жінка каже:зверталась до різних організацій та до народних депутатів, але поки безрезультатно.
«Нічого… Співчувають. Ляшко нам прислав листа: описує, який він хороший, скільком допомагає, але в кінцевому результаті ніхто і нічого, взагалі. І навіть у фонд Порошенка ми писали, теж нам відмовили: тільки тоді, коли буде спонсорування бюджету, і все. Мабуть, ніколи ми цього не дочекаємося», – розповідає мама Владислава.
Владислав – студент другого курсу військового інституту, але через хворобу хлопцю довелось піти у академвідпустку. Юнак мріє: коли видужає – допомагатиме людям з такою ж проблемою.
«Я, напевне, почну допомагати таким як я, бо я вже на собі, на своїй шкурі відчув, наскільки це тяжко, і який біль відчуваєш. Напевне, я допомагав би їм. Не знаю, мабуть, довелось би шукати якесь фінансування і відправляти, може, навіть за кордон. Там більш якісніше лікування і препарати і досвідченіші лікарі. Отак, мабуть», – каже юнак.
Допомогти Владиславу можна, переказавши кошти на рахунок його матері Наталії Яневич.
Установа Ощадбанку: Філія Житомирське обласне управління № 1005/014 Ощадбанку міста Житомира
МФО 311647, код ЗКПО 09311380
Р/Р 2909491100900
№ 26206009133405
Карта ПриватБанку – 4149497825318340 – Яневич Наталія Григорівна
