Так різко обвалити рубль, без особистого дозволу Путіна було просто неможливо. Правда, тим самим, Путін загнав економіку в стан контрольованого хаосу, який дуже швидко може стати неконтрольованим.
Якщо коротко підсумувати все те, що відбулося з рублем, можна виділити кілька моментів. 1). Завдяки, так званим, розумним санкціям США наступив крах економічної моделі Путіна, яка трималася тільки на високих цінах на енергоносії. 2). Ще влітку експерти говорили, що РФ почала поступовий курс на слабкий рубль і поступово опускала його до позначки 50 рублів за долар. Різкий обвал – це, з одієї сторони, паніка ринку через неочікуваний і стрімкий обвал цін на нафту, з іншої – небажання “палити” 30-40 мільярдів за один день. 3). Судячи з усього, Путіна запевнили, що для його ж політичного блага потрібно опустити рубль до 100, а потім поступово відігравати назад. З тим, щоб через місяць зміцнити рубль до позначки 85-90 і тим самим показати населенню, що все контролюється. Правда, все вище описане – це позитивний сценарій, який передбачає утримання контрольованого хаосу, пише “Ділова столиця”.
Ні для кого в світі не секрет, що соціально-політичні закони працюють точно так, як працюють закони фізики. В Кремлі, на відміну від Банкової, це прекрасно розуміють. А тому знають, що до катастрофічного падіння рейтинга Путіна є як мінімум 5-6 місяців, за які потрібно зробити ряд контрзаходів, щоб це падіння не стало фатальним.
В очікуванні чудес від Путіна
Отже, що буде відбуватися в свідомості росіян найближчим часом? Перші тижні – це буде шок, який буде згладжений новорічними святами. На свята все одно люди постараються відкинути проблеми на майбутнє, будуть пити, гуляти і відволікуться від падіння національної валюти. Далі, розпочнеться фаза кризи еліт – це період, коли креативний клас усвідомить, що він котиться до банкрутства. Деякий час еліти ще будуть борсатися, але криза робитиме свою справу. При цьому, настрої власників бізнесу протягом доволі короткого періоду часу передаватимуться нижче, поки не дійдуть до соціального дна.
І нарешті третя фаза, яка почнеться паралельно з фазою кризи еліт – очікування чуда від Путіна. Президент РФ – заручник 80 % власного рейтингу. Будь-який політехнолог знає, що такий високий особистий рейтинг може в найкоротший термін перетворитися в рейтинг недовіри (це, так званий казус перевернутого айсберга, який підтанувши перевертається). Простіше кажучи, все над чим десятиліття працювали піарники Путіна, зараз може спрацювати проти нього. Він сьогодні Брюс Вілліс, який рятує світ. Якщо він врятує економіку – рейтинг знову сягне 80. Якщо ні – впаде до 10-20%.
Пропозиції Путіна
У Путіна завжди було два соціальних класи на які він робив ставку – силовики і пенсіонери. Зараз, можна не сумніватися, що вже в січні-лютому буде піднято пенсії і проіндексовано зарплати силовикам і можливо певній частині державних і регіональних чиновників. І тут все залежатиме від того, наскільки ці виплати будуть збільшені і чи не з”їсть їх інфляція. Головне завдання Путіна – утримати пенсіонерів, які мають його підтримати на виборах (осінь – черговий пул виборчих кампаній).
При цьому від репресивної машини будуть чекати посилення боротьби з інакомисленням. А тому репресивна і медіа-машини будуть шукати ворогів, які розколюють країну (є конкурентами Путіна), будуть показово демонструвати боротьбу з корупцією, хоча насправді ніякої боротьби не буде. Перше, що приходить на думку – протистояння черговим вигаданим терактам (Каширське шосе-2 чи щось подібне). Правда, існує велике питання “чи схаває це піпл”. Не виключено, що буде показова посадка когось із олігархів, які, будучи на межі банкрутства, спробують почати “бузити”. Одним словом медіамашина нагнітатиме істерику в стилі “всі навколо вороги”.
При негативному розвитку ситуації Путіну доведеться відправити у відставку Медвєдєва і запропонувати якогось технократа, щоб випустити пар. Хоча, при цьому ніяких перебудовчих історій а-ля Горбачов ніхто робити не буде. Путін страшенно цього боїться, а тому на це нема чого навіть розраховувати.
Весь набір цих інструментів простий і незамислуватий. Досі він працював виключно завдяки двом факторам – люди вірили зомбоящику і Путіну. Якщо піарники зможуть забезпечити рівень довіри до того, що робить і говорить Путін, для Президента РФ все буде добре. Єдина відмінність від всіх попередніх років – РФ ніколи не переживала такий рівень падіння економіки за всі роки правління Путіна. А працювати в таких умовах російські піарники не вміють.
Крим і Донбас
Слід відразу зазначити, що позитивний ефект для населення Росії від захоплення Крима вже, де-факто, вичерпано. Населення РФ і так вже сприймає той факт, що “Крим-наш” як даність. А тому, спекулювати на кримському питанні навряд чи вдасться. Крим – це такий собі фоновий інформаційний шум.
Щодо Донбасу, то це останній козир Путіна і одночасно його “останній гвіздок в кришці гробу”. Як вийти з цієї ситуації – він не розуміє навіть теоретично. Вся політика Путіна останніх тижнів показує, що президент РФ почав торги зі світом – Крим в обмін на Донбас. Саме тому Лавров говорить, що Порошенко остання надія України, саме тому Путін розповідає про територіальну цілістність. Але саме тому і Меркель, і Могеріні і Обама говорять, що Крим це Україна.
Чи існує варіант при якому Путін прийме рішення про повномасштабне вторгнення? Так, але для цього потрібно, щоб зійшлися два фактори – абсолютний безлад в Україні і катастрофічне падіння рейтингу Путіна, єдиним виходом з якого буде маленька переможна війна.
Правда, судячи з усього, поки Путін буде працювати виключно на створення хаосу в в нашій країні та розповідати, що вони годували багато років Україну і поплатилися за це погіршенням економічної ситуації в РФ. І головне – буде зачищати окупований Донбас, з подальшим перетворенням його на Придністров”я. Тому для нас головний виклик сьогодні не стільки війна – скільки безлад в центрі і відсутність реформ.
І останнє. Попри різке погіршення економічної ситуації в Росії, у Путіна є доволі великий часовий лаг – 6-9 місяців. Саме стільки часу потрібно для того, щоб погасити соціальну кризу, або ж, зробити, щоб ця криза переросла в політичний колапс.
