Як стало відомо сайтові “Житомир-Онлайн”, Юлія Тимошенко прийняла рішення усунути Олександра Чуботенка з посади керівника Житомирської обласної “Батьківщини” і замість нього призначити Анжеліку Лабунську.
Олександр Чуботенко не зміг організувати підготовку обласного відділення партії до місцевих виборів, “Батьківщина” у Житомирі практично не працювала. Мешканці Житомира та області так і не побачили жодної потужної акції партії.
Очевидно, що з приходом Анжеліки Лабунської на посаду керівника Житомирської “Батьківщини” ситуація кардинально зміниться – Анжеліка Вікторівна досить рішуча і впливова діячка, яка дасть нове життя партії Тимошенко на Житомирщині. На жаль, часу в неї дуже мало – до виборів залишилося лише два місяці.
До речі, завтра о 18.00 відбудеться зустріч Анжеліки Лабунської із депутатами фракції “Батьківщини” в обласній раді. Зустріч має відбутися в штаб-квартирі обласної “Батьківщини” на вул. Ольжича, 7 у Житомирі.
Довідка:
Анжеліка Вікторівна Лабунська (2 листопада 1967, місто Київ) — народний депутат України V, VI, VII скликань, юрист, громадська діячка, правозахисниця.
Батьки
Мати — Лабунська Михайлина Петрівна, народилася 8 червня 1946 року. Походить з міста Фастів, Київської області. За фахом — юрист.
Батько — Лабунський Віктор Григорович, народився 5 січня 1946 року. Походить з села Високе, Брусилівського району, Житомирської області. За фахом — будівельник.
Обидва батьки пенсіонери.
Освіта
З 1975 року навчалася у середній школі № 202 міста Києва, яку на відмінно закінчила у 1985 році. Брала участь та була переможцем місцевих та загальнодержавних олімпіад.
Виховуючи дитину та працюючи, з 1991 року заочно навчалася у Київському національному університеті ім. Т.Г. Шевченка на юридичному факультеті за спеціальністю — правознавство, який закінчила у 1996 році.
У період навчання на юридичному факультеті закінчила спецкурс за спеціальністю фінансове право.
Робота та кар\’єра[ред. • ред. код]
З жовтня 1985 року по січень 1986 року працювала на посаді секретаря судового засідання у Жовтневому районному суді міста Києва.
З січня 1986 року по грудень 1989 року обіймала посаду бухгалтера-претензіоніста на Київській базі «Укоопторггалантерея».
У грудні 1989 року була прийнята на посаду лаборанта юридичного факультету Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка, де працювала по червень 1992 року.
З червня 1992 року по травень 1993 року займала посаду юрисконсульта Ощадного банку України.
У липні 1993 року була прийнята на посаду старшого юрисконсульта до Укрдержстраху «Оранта», де працювала до грудня 1993 року.
З грудня 1993 року по лютий 1994 року призначена на посаду начальника юридичного відділу ВАТ «Банкірський Дім».
З лютого 1994 року по вересень 1995 року обіймала посаду заступника Голови Правління АКБ «Аскольд».
З жовтня 1995 року по липень 1996 року працювала на посаді начальника юридичного управління КБ «Фінанси та Кредит».
З липня 1996 року по серпень 2002 року перебувала на посаді начальника юридичного відділу АТ «Фінанси та Кредит».
З серпня 2002 року по квітень 2006 року займала посаду директора ТОВ «Юридична компанія «Фінанси та Кредит Лекс».
З січня 2004 року по травень 2006 року працювала на посаді начальника юридичного управління ВАТ «Прогрес» за сумісництвом.
Політична діяльність
З травня 2006 року по червень 2007 року — народний депутат України п\’ятого скликання. Обрана членом Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя.
З жовтня 2007 року по жовтень 2012 року — народний депутат України шостого скликання. З грудня 2007 року була обрана на посаду секретаря Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя.
З жовтня 2012 року по жовтень 2014 року — народний депутат України сьомого скликання, позафракційна. Обиралася за одномандатним виборчим округом № 63 (Житомирська область). Перемогу здобула, отримавши 25.37% голосів. Другим став Олександр Ревега, кандидат від провладної Партії регіонів. За нього проголосувало 15.84% виборців. Серед інших кандидатів, що обирались за цим же округом були Павло Жебрівський, Микола Петренко, Святослав Піскун, Валентина Семенюк-Самсоненко, Володимир Каплієнко, Тетяна Єлізарова та інші.
З грудня 2012 року — член Комітету Верховної Ради України з питань верховенства права та правосуддя. Голова підкомітету з питань цивільного, господарського, адміністративного судочинства, адвокатури та виконання рішень Європейського суду з прав людини. Член Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування фактів порушення законодавства України при здійсненні державних закупівель, неефективного використання державних коштів та зловживань службовим становищем з боку посадових осіб Міністерства охорони здоров\’я України, інших державних підприємств, установ та організацій у сфері охорони здоров\’я та фармацевтичної галузі.
Входила до наступних об\’єднань
Член Міжфракційного депутатського об\’єднання «Рівні можливості».
Член Міжфракційного депутатського об\’єднання у Верховній Раді України VII скликання «За вітчизняних промисловців та підприємців – роботодавців України».
Член Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування фактів порушення законодавства України при здійсненні державних закупівель, неефективного використання державних коштів та зловживань службовим становищем з боку посадових осіб Міністерства охорони здоров\’я України, інших державних підприємств, установ та організацій у сфері охорони здоров\’я та фармацевтичної галузі
Член групи з міжпарламентських зв\’язків з Французькою Республікою
Член групи з міжпарламентських зв\’язків з Швейцарською Конфедерацією
Член групи з міжпарламентських зв\’язків з Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії
Член групи з міжпарламентських зв\’язків з Федеративною Республікою Німеччина
Член групи з міжпарламентських зв\’язків з Республікою Болгарія
Член групи з міжпарламентських зв\’язків з Королівством Таїланд
Член групи з міжпарламентських зв\’язків з Грецькою Республікою
Член групи з міжпарламентських зв\’язків з Японією
Член групи з міжпарламентських зв\’язків з Канадою
Член групи з міжпарламентських зв\’язків з Грузією
Член групи з міжпарламентських зв\’язків з Китайською Народною Республікою
Законодавча діяльність
769-VII – Закон України «Про внесення змін до деяких законів України (щодо окремих питань судоустрою та статусу суддів)» (у співавторстві)
1191-VII – Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо відміни утилізаційного збору та акцизу з переобладнання транспортного засобу)» (у співавторстві)[3]. Даний законопроект був прийнятний Верховною Радою України після масштабних акцій протесту, які були проведені в Києві підприємцями, які постраждали від введення збору та акцизу. Зокрема, вулиці блокували підприємці, які займалися переобладнанням автомобілів з Житомирської, Львівської, Тернопільської, Івано-Франківської, Одеської, Закарпатської областей. Після численних акцій протесту 8 квітня 2014 законопроект був проголосований. 18 квітня 2014 року був опублікований в «Голосі України».
1188-VII – Закон України «Про відновлення довіри до судової системи України» (у співавторстві). Перебуваючи в процесі розробки законопроект отримав широку підтримку громадськості через, зокрема, положення щодо переобрання голів та заступників голів судів всіх рівнів, а також через можливість притягнення до відповідальності суддів, які порушили присягу в процесах щодо активістів Євромайдану та Автомайдану. Зазначимо, що існувало кілька альтернатив даного законопроекту, але під час тривалого обговорення з представниками офісу Ради Європи в Україні був запропонований єдиний узгоджений з усіма сторонами текст. Крім того Венеціанська комісія дала позитивну характеристику оновленому тексту законопроекту[5]. Низка коментарів була врахована в остаточній проголосованій редакції Закону.
На позачергових виборах Президента України у травні 2014 року була довіреною особою кандидата на посаду Президента України Петра Порошенка по територіальному виборчому округу №68 (Житомирська обл., м. Андрушівка).
У жовтні 2014 року, на позачергових виборах до Верховної Ради України, знову балотувалася по округу №63. Здобула 3-є місце, поступившись своїм колишнім конкурентам Олександру Ревезі (29.44%) та Павлу Жебрівському (28.46%). За пані Лабунську віддали свої голоси 22.97% виборців.
Факти
Законопроект Анжеліки Лабунської щодо лікування ув\’язнених за кордоном, що мав на меті виконання вимог ЄС напередодні Вільнюсівського саміту щодо звільнення Юлії Тимошенко отримав схвалення представників спостережної місії ЄС в Україні Пета Кокса та Олександра Кваснєвського. На жаль, провладна коаліція не підтримала жоден із законопроектів, в тому числі авторства Лабунської, що мав на меті лікування Юлії Тимошенко за кордоном.
Від самого початку оголосила про підтримку акції Євромайдан, що проходила впродовж листопада-лютого 2013-2014 рр в Україні. Надавала значну фінансову та юридичну допомогу постраждалим.
Була однією з тих депутатів, які допомогали пораненим після перших збройних сутичок біля будівлі Верховної Ради 19 лютого 2014 р. Була серед перших депутатів, які розпочали засідання Верховної Ради України 20 лютого 2014 о 15.00 після масштабного розстрілу мирних демонстрантів.
Оголошена персоною нон-грата на території самопроголошеної Кримської республіки.
Благодійна діяльність.
З 2008 року є засновницею Благодійної організації «Благодійний фонд «ЛАВ», який надає благодійну допомогу малозабезпеченим, багатодітним сім’ям та дитячим будинкам на території Житомирської області. З січня 2015 року є керівником громадської організації «Інститут розвитку Києва».
Родина.
Заміжня. Чоловік — Барсук Віктор Миколайович.
В родині виховуються троє синів: В\’ячеслав, Андрій та Данило.
Старший син юрист за освітою, працює приватним нотаріусом.
Нагороди та звання.
У серпні 2011 року присвоєно почесне звання «Заслужений юрист України». (Вікіпедія)
