У Луганську повністю зникли мінеральна вода, соки, сири, молочна продукція, алкоголь.
“Багато дефіциту, але продуктів вистачає … Ось український сир був кращим, а так білоруське молоко хороше”, – каже луганчанка Валентина Дмитрівна.
“Ціни зовсім інші у нас стали. Ну і овочів ми цього року не бачили через “блокаду”, – розповідає пенсіонерка Валентина Іванівна.
При бажанні на луганському ринку можна знайти популярні цукерки фабрики “Рошен”. Ціна на них не сильно відрізняється від середньоукраїнської. Наприклад, кілограм цукерок “Каракум” на великій землі коштує 130 гривень, а в так званій “столиці ЛНР” 150, націнка невелика.
Але таких прикладів дуже мало: українська продукція зазвичай коштує як закордонна. Реалізатори поза камерою скаржаться: за провезенні товарів на митниці вимагають величезні суми, тому возити продукти і промтовари з України невигідно. Куди простіше зганяти в той же Ростов або Воронеж і без зайвих проблем для себе привезти те, що добре продається.
А жителі Луганська за рік вже навчилися обходитися без звичних для себе товарів, з більш дорогих перейшли на дешевші.
“Навчилися користуватися тим, що є. Звикли до іншого життя” – каже Ольга.
Людина звикає до всього – але ні смачне білоруське масло, ні велика кількість дорогих російських товарів не підняли якість життя в Луганську до довоєнного рівня.
“Все дуже дорого, пенсії маленькі, квартплата Величезна. Нам весь час щось обіцяють, але я не вірю, що буде краще” – каже пенсіонер Максим Сергійович.
