А чи клепок в вас немає, чи щось ви наїлись, Що такий газ встановили, що людей кусає?

Крик душі 85-річної пенсіонерки Антоніни Максимчук з с. Харліївка Попільнянського району

Бабі 85, а дрова тягає і тихесенько собі главу споминає.
Дорогий наш президент, я тебе не лаю,
Щоб вам стільки болячок, скільки дров я спалю!
Бо газом я тепер не можу топити,
Бо він гавкає тепер, що може вкусити,
Бо він гавкає тепер, ще й добре кусає,
А як місяць попалю – пенсії немає.
Дорогий наш президент, що тепер робити?
Підкинь нам ще по копійці, щоб хліба купити.
Ми від голоду ніяк не хочем вмирати,
А тут холод ще до нас заповзає в хату.
Раніше ми по хаті ходили голяка,
А тепер танцюємо по хаті гопака.
А чи клепок в вас немає, чи щось ви наїлись,
Що такий газ встановили, що людей кусає?