Оцінка у заліковці може коштувати студенту від 100 гривень до 500 доларів Корупція у вишах досі процвітає. Особливо нині, коли студенти складають сесію. Звичайно, той, хто не ходив на заняття, сам несе викладачам гроші за гарний бал. Але часто отримати оцінку важко навіть тим, хто старанно вчився і не пропускав пари, пише газета “Експрес”.
Викладачі знають чимало способів, як із чесних студентів здерти гроші. Те, що готову дипломну чи курсову роботу можна запросто придбати у викладачів, ні для кого не секрет.
Розцінки різні: від 100 і до 500 доларів, залежно від спеціальності, теми роботи та фаховості, яку собі приписує викладач. Та стати жертвою недобросовісного керівника проекту може й студент, котрий самостійно писав роботу впродовж семестру. “Тему дипломної я узгодила з керівником у травні. Захист проекту – в грудні, – розповідає 21-річна Христина Жар, студентка одного з київських ВНЗ.
– До вересня готувала роботу. Чекала на пару, яку деканат спеціально виділяє для роботи викладачів зі своїми “дипломниками”. Втім, жодного разу мій керівник не прийшов. У жовтні я підійшла до викладача, аби показати результати роботи.
Він відмахнувся, сказав, що не має часу. У листопаді я таки домоглася, аби він перевірив більшу частину готової роботи. Сказав, що все гаразд, я можу працювати далі. У грудні він кілька разів відмовлявся перевіряти мій проект – через брак часу.
Я надіслала роботу електронною поштою, але відповіді не отримала. За тиждень до захисту віднесла готову роботу на кафедру. А викладач за 2 дні до захисту зателефонував мені й почав переконувати, що робота погана, навіть не варто “таке” заявляти на захист. Потрібно терміново писати нову! За два дні? Де її взяти? Звісно, купити у цього ж викладача. 200 доларів – й оцінка “відмінно” на захисті мені гарантована”. Дівчина відмовилася. Рецензент, який оцінював її роботу, рекомендував комісії поставити “відмінно”.
Та на захисті викладач-корупціонер усіляко намагався загнати Христину у глухий кут різними запитаннями. У результаті дівчина отримала оцінку “С” (у болонській системі – “четвірка”). Більш зухвалі викладачі можуть… продавати бали перед сесією. “Уже третій рік отримую підвищену стипендію, для мене це важливо, бо рахую кожну копійку, – розповідає третьокурсниця Соломія Бик, студентка столичного вишу. – Минулого семестру один із викладачів хотів поставити мені 85 балів (до найвищої оцінки не вистачало двох балів).
Сказав, що можна виправити ситуацію за символічні 200 гривень – стільки в нього коштують 5 балів. Я не погодилась і тому “злетіла” з підвищеної стипендії”. Чимало викладачів проводять наукову діяльність і пишуть свої книжки.
А потім змушують студентів їх купувати. “Стандартна ситуація: викладач перед сесією розповідає про свою книгу і наголошує, що хто придбає її, той матиме можливість покращити оцінку на іспиті, – скаржиться Ірина Калина, студентка одного з чернівецьких вишів.
– Минулого року викладач релігієзнавства пропонував купити журнал, видавництвом якого займається кафедра. Казав, що ми купуємо собі індульгенцію на іспит, ціна якої – 65 гривень”.
А найбільш нахабні викладачі беруть у студентів гроші, а книгу обіцяють дати пізніше. На цьому все – ні книги, ні грошей. У схожих випадках можна поскаржитися поліції, запевняють захисники студентства. “Якщо викладач у буквальному розумінні вимагає від студента грошей за оцінку, можна поскаржитися на нього у правоохоронні органи, – каже Андрій Черних, координатор громадської ініціативи “Студентський захист”.
– Такі справи у 50% вирішуються на користь студентів. Якщо не боротися з цією проблемою, вона набиратиме дедалі більших масштабів”.
