У Романівському районі понад 20 приїжджих молодиків влаштували серед ночі криваву сутичку

У селі Червоні Хатки Романівського району в ніч із 9 на 10 січня трапилася сутичка, в якій постраждало близько 10 молодих чоловіків, троє з яких звернулися у лікарню та написали заяви в поліцію.

Відвідувачі сільського клубу стали жертвами приїжджих молодиків із Романова. Поблизу будівлі зупинилися три автомобілі, з яких вирвалося понад 20 озвірілих незнайомців. Без жодних пояснень вони кидалися на всіх, хто близько півночі повертався додому, та безжально били місцевих. Жінок не чіпали, але представницям слабкої статі вистачило самої лише картини кривавого побоїща.

Найбільше тоді перепало 30-річному Костянтину Зелінському та 17-річному Олександру Іваницькому із села Червоні Хатки, а також 25-річному Ярославу Поліщуку із сусіднього Залужного. Інші обійшлися синцями та переляком. Як стверджують жертви зухвальців, приїжджі молодики були озброєні кастетами, бо важко уявити, як від одного удару кулаком можна отримати струс мозку та втратити свідомість.

Вечірні посиденьки у сільському клубі закінчилися криваваю бійнею

Потерпілі гоять свої рани та звикають до того, як жити із травмами. Натомість поліція поки не надала офіційної версії інциденту, а винні непокарані. Чоловіки та їхні рідні сумніваються в тому, що рослідування буде об\’єктивним.

У всіх трьох родинах звертають увагу на те, що один із нападників – це син колишнього міліціонера з Романова. За словами людей, саме ця обставина гальмує фінал та покарання винних. Більше того, рідним навіть пропонували гроші на лікування потерпілих в обмін на те, що чоловіки заберуть свої заяви з поліції. Однак, селяни категоричні – всі мають відповідати перед законом, бо невідомо, хто стане жертвою зухвальців уже завтра. Подейкують, що романівські бандити полюбляють такі наїзди і роблять вони це не вперше. Раніше молодики спровокували подібні конфлікти у Печанівці, Романівці (села Романівського району, – ред.) та у Романові.

Про деталі сутички ми з\’ясовували вже безпосередньо на місці події. На обидва села там одна Червонохатківська сільська рада. Саме в цьому органі влади вдалося дізнатися, що ж відбулося під місцевим клубом на різдвяні свята, та отримати загальну інформацію про потерпілих.

Червонохатківський сільський голова Михайло Михайлюк запевнив, що про конфлікт він знає із розмов, бо не був там безпосередньо присутній.

“Я думаю, що наші хлопці постраждали ні за що. Причина конфлікту заключалася в тому, що в п\’ятницю, за день до цього, приїздили з хлопці з Романова на танці до дівчат. У салоні їх машини позбиткувалися і вимастили там майонезом. А в суботу вони приїхали на разборки. Не розібравшись, почали бити всіх підряд. Судячи з того, що кажуть наші хлопці, ті романівські були обкурені. Це така у мене сільська інформація, а наскільки вона правдива, я ж не можу сказати… Постраждало тоді не менше 10 осіб. У лікарню звернулося тільки троє, але інші хлопці показували мені синяки на вухах, на руках, на спині. Між хлопцями завжди є суперечки, але не в таких масштабах і не до такого ступеня…”, – розповідає Михайло Михайлюк.
На запитання, чи полюбляють потерпілі спиртне, сільський голова відповів: “Судячи з розмов селян, вони не відносяться до категорії людей, які зловживають алкоголем”.

За збігом обставин, у всіх трьох постраждалих немає батька. Та й у місцевий клуб вони навідуються рідко. У Костянтина маленька донька, Сашко навчається в Житомирі, а Ярослав живе у сусідньому селі. Однак, того вечора, попри всі ці обставини, вони таки опинилися водночас в одному місці.

Костянтин Зелінський протягом 9 діб приймав по 9 уколів та 1 крапельниці щодня

Костянтина Зелінського ми застали вдома випадково, коли він збирався у Житомир, аби пройти вже друге обстеження на МРТ. Чоловік під час сутички постраждав найбільше і його ще й досі не виписали з лікарні. На обличчі видніються синці. Костянтин шкутильгає на ногу, але пояснює, що це не травма, а наслідки від уколів. Не кожен зможе щодня протягом дев\’яти діб витерпіти 9 уколів та 1 крапельницю.
Маленька донька Соломійка, якій 2,5 рочки, весело бігає по кімнаті. Спочатку носить на руках котів, а потім вистрибує до тата на коліна та ніжно його обіймає.

Костянтин Зелінський пригадує події того вечора: “Це ми так із жінкою в клуб вибралися. Дитина маленька як-не-як, куди нам… Все було близько півночі. Якраз клуб закрився і виключили світло. Під\’їхало три машини, з яких вийшло більше 20 чоловіків, які налетіли на нас. Жінок, правда, не чіпали. Всі мали кастети з шокерами. Я впав без непритомним за 4 метри від своєї машини. Раз приклали кастетом, потім другий та й все… Там як було: ішла одна плотна стіна хлопців, а позаду – друга. До мене визвали “скору” вночі, ввели обезбалівающе, хотіли забрати в лікарню, але я відмовився. Тоді ж зразу приходив участковий. Але вони побалакали, та й все…”.

Наступного дня Костянтину довелося звернутися в лікарню у Романові. Медики діагностували перелом носа, сильний струс головного мозку та вибитий зуб. Чоловік помітив, що в нього також падає зір. Потерпілий підозрює, що лікарі сприяють тому, аби справа зійшла зловмисникам із рук: “Я поїхав на МРТ в Житомир, а мені кажуть: “Передайте прівєт тим інвалідам” (про медиків із Романівської райлікарні, – ред.). На МРТ треба було зразу на другий день, а мене держали в лікарні 10 днів, бо ж у такому стані не можна мене ворушити. Да, підлікували мене, і що там на МРТ тепер побачать?”.

Під час розмови із постраждалим з\’ясувалося, що нападники подали зустрічну заяву. Нібито романівських хлопців у п\’ятницю побили місцеві в Червоних Хатках, а в суботу вони приїхали розібратися з кривдниками. Однак, такі заяви з\’явилися вже після того, як у поліцію звернулися Костянтин, Олександр та Ярослав.

17-річний Олександр Іваницький ці зимові канікули запам\’ятає надовго

Того вечора постраждав і 17-річний Олександр Іваницький, який прийшов пограти в більярд у клубі. Невисокий на зріст та худощавий хлопець навчається в Житомирі на оператора комп\’ютерного набору. Зимові канікули запам\’ятаються йому переломом стінки носа та струсом головного мозку. Сашко мало знає, про що кажуть у поліції, оскільки він неповнолітній. З правоохоронцями спілкується його мама.

“Під клуб під\’їхало дві машини і стали на центральній дорозі, а третя була трохи далі. Вибігло 20 з лишнім хлопців. Потім я дійшов до хвірточки, а мене хтось схапив за плечі і кинув на землю, почали копати ногами. Потім вибіг мій друг Ванька, і вони переключилися на нього. Я лежав без сознанія. Мене друг підняв на лавку. Я зібрався йти додому, а мене 5-6 чоловік ще раз зловили. Додому дойшов сам, бо недалеко від клубу живу, але двері вже не міг відкрити. Прийшли мої друзі, завели в хату, поклали на ліжко. Я був дуже побитий. Потім приїхав дядько і в 3 часа ночі завіз мене в лікарню. А десь в 8 часов ранку прийшов слєдоватєль і спитав: “Заяву писать будеш?”. Я ж не знав, що всі будуть писати, то кажу: “Нє, не буду”. А потім мамка сказала, що треба писати”, – розповідає Сашко.

За словами хлопця, під час останньої телефонної розмови з його мамою слідчий повідомив, що майже всіх учасників бійки вже встановили.

Ярослав Поліщук – єдиний із потерпілих, хто не потрапив у лікарню

Ярослав Поліщук із Залужного теж потрапив під роздачу. У хлопця слабкий зір, але він знімає окуляри і розказує, що тієї ночі тихенько повернувся додому і нічого не сказав мамі та сестрі про те, що трапилося. Вже вранці рідні побачили, чим завершився останній візит у клуб.

“Я вийшов із клубу як раз, коли виключили світло, і бачу, що на виході, аж біля дороги, заворушка. Я не бачив, скільки було машин і людей. Бачу, що побігли мєсні хлопці, а потім якісь підходять сюди і стукнули мене зразу без питань по голові і пішли дальше. Спереду було десь 5 чоловік. У мене пішла з носа кров і я почав прикладати холодний сніг. Сусід своєю машиною привіз мене додому. Я всю ніч не спав, у мене боліла голова, була оттьочина, кров з носа йшла”, – каже Ярослав.

Наступного дня мама змусила хлопця звернутися до лікарів. У Романові йому зробили знімок, який виявив перелом носа, а що зі щелепою – лікар пояснити не міг. Після лікарні Ярослав пішов у поліцію. Хлопець лікується вдома. Потерпілий також знає про зустрічну заяву, яку подали правоохоронцям кривдники.

Найбільше з усіх потерпілих та їхніх родичів боротися за справедливість налаштована мама Ярослава Поліщука Антоніна Мартинівна. Жінка переконана, що перед законом мають бути рівні всі: “Я його неправильно виховала. Треба було вчить: глянув на тебе не так – зразу в лоб, сказав щось не так – тоже в лоб, то, може, й не був би побитий. Я сказала, як тільки мені на очі появляться вони чи їхні батьки, зразу рота роздеру до вух і буду пальці ломать.

Сьогодні треба так: заробив, то хай отвічає… Я два созива було головою сільської ради і знаю, як тільки якесь ЧП, зразу в сільраду приїжджає участковий і все з\’ясовує. Я кажу, а може, ці діти понапивалися, лежали пластом, а з Романова хлопці приїхали на танці, та й комусь на щелепу наступили, хтось зачепився та й в око нечаяно попав. А як же їм було пройти до клубу, як ці лежать п\’яні? Я в понеділок, вівторок, середу дзвоню в сільську раду, щоб знати, чи була міліція. Та де там! Нікого! Та що ж це робиться, щоб не поцікавитися, що це за діти? Як я можу мовчати, як в мене не мовчиться всередині?”.

Справді, жінка має рацію, бо правоохоронці навідалися в Червонохатківську сільську раду аж через 10 днів після інциденту – 20 січня.

Легкі тілесні ушкодження чи хуліганство: за що відповідатимуть нападники?

Всі потерпілі підтверджують версію інциденту, яка ходить селом. Все почалося з якоїсь фатальної дівчини, що вимастила салон автівки гостей майонезом. Ображені молодики подумали, що це зробив хтось із місцевих хлопців. Саме тому й вирішили помститися всім, кого бачили серед ночі перед собою.
Костянтин, Олександр та Ярослав на запитання, в якому стані були нападники, відповідають однаково: “А ви думаєте, що тверезі могли б таке зробити?”. Хлопці кажуть, що свідомість приїжджих затьмарив алкоголь чи якісь психотропні речовини.

Рідні занепокоєні тим, що в поліція кваліфікувала злочин як нанесення легких тілесних ушкоджень (ч.1 ст.125 Кримінального кодексу України). За їх словами, це занадто лояльне пояснення того, що відбувалося в Червоних Хатках.

Справу веде старший слідчий слідчого відділення Романівського відділення поліції Новоград-Волинського відділу поліції Головного управління Нацполіції області Владислав Колесник. У телефонній розмові він наголосив: “Я, як слідчий, не уповноважений коментувати засобам масової інформації. Моя думка залишається моєю думкою. Передчасне розголошення інформації може вплинути на хід розслідування або свідків”.

Натомість в Головному управлінні Нацполіції області повідомили, що злочин кваліфікується за ст.296 Кримінального кодексу, тобто хуліганство.
Тепер у Червоних хатках та Залужному чекають на остаточний вердикт поліції. Попри чутки про зв\’язки та привілеї зловмисників, селяни сподіваються, що нападники відповідатимуть перед законом за свою жорстокість та вседозволеність.

Червонохатківський сільський голова Михайло Михайлюк: “Я думаю, що наші хлопці постраждали ні за що”