Яка ситуація з пенсіями в країні у світлі статистики?
Не дуже хлібна «золота середина»
1900 ГРИВЕНЬ — такий середній розмір щомісячної пенсійної виплати по країні у травні. Дані оприлюднило Міністерство соціальної політики. Це вже з урахуванням того, що з першого травня прожитковий мінімум для непрацездатних осіб збільшився з 1074 до 1130 гривень, тобто «аж» на 56 гривень. Зважаючи на нинішні ціни, а надто дорогезні комунальні послуги та харчі, — не зашикуєш. Тим паче, вік уже такий, що доводиться щомісяця левову частку грошей відносити в аптеку…
Змусять платити всіх
МІНІСТР соціальної політики Андрій Рева визнає: «Пенсії у громадян дуже маленькі». Втім, нарікає, що й ці виплачувати важко. Наш Пенсійний фонд, мовляв, — практично банкрут. Весь його річний бюджет становить 257 мільярдів гривень, із яких 145 — дотація із держскарбниці. Отже, держава зараз виконує свої зобов’язання перед пенсіонерами переважно за рахунок держбюджету, тобто за рахунок платників податків.
Однією з причин такого становища чиновник називає несвідомість громадян, які не квапляться платити податки. На прес-конференціях він часто наводить такий факт: сьогодні з 26 мільйонів працездатного населення країни офіційно працюють лише 16 мільйонів, однак і серед них 6 мільйонів не сплачують єдиного соціального внеску, тобто є «ухилянтами». При цьому міністр і словом не обмовився про назавжди втрачені для держави мільярдні кошти українських «скоробагатьків» в офшорах!
Утім, і народ у переважній більшості, і деякі експерти вважають, що всі ці гучні заяви про ймовірне банкрутство Пенсійного фонду якраз і робляться для того, щоби виправдати в очах суспільства підвищення ще на 5 років віку виходу на пенсію.
Поки бояться народного гніву
ТО ЩО, нові болісні зміни в пенсійному законодавстві неминучі? В перспективі — так. Але питання підвищення віку виходу на заслужений відпочинок сьогодні надто політизоване, тому уряд на це найближчим часом навряд чи наважиться. Тим більше, ще не завершився період останнього вікового підвищення виходу на пенсію для жінок, котрий триватиме до 2021 року. Хоча…
Представник Президента України у Кабінеті міністрів Лєшек Бальцерович підтвердив: «У майбутньому уникнути підвищення пенсійного віку не вдасться». Та й МВФ, інструкції якого для уряду є таким собі «Отче наш», теж настійливо радить знизити притік нових пенсіонерів, змусивши людей працювати до 65-68 років, як на Заході.
Висновок такий. Враховуючи те, як нова влада, не кліпнувши оком, підняла комунальні тарифи до «економічно обґрунтованого рівня», найближчим часом від неї цілком можна очікувати і «обґрунтованого» підвищення пенсійного віку. Ось тільки у реаліях середньої тривалості життя українців це означає, що після такої реформи пенсіонерів у країні майже не залишиться.
«Тим, кому за 50, тут не місце»
ЧИ не найдошкульніше такі зміни вдарять по людях передпенсійного віку — тих, котрі вже мали б вийти на заслужений відпочинок, але будуть змушені ще якось допрацьовувати кілька років. Усі знають, що країна потерпає від безробіття. Навіть молодим важко знайти роботу. Почитайте оголошення про вакансії будь-яких спеціальностей. Там здебільшого пишуть: «Потрібний такий-то працівник. Вік — до 35-40 років».
Цей віковий бар’єр ще якось долають досвідчені лікарі, інженери-конструктори, проектувальники та інші технічні фахівці, від яких передовсім вимагають кваліфікації і досвіду. А також технологи, наприклад, у харчовій промисловості. Попит на них досі високий. Але не вони сьогодні становлять більшість безробітних громадян передпенсійного віку. Куди після чергового витка реформи уряд діне цілу армію «безперспективних» за віковою ознакою 55-65-річних? Як вони виживатимуть? І, зрештою, на які кроки відчаю наважаться? Навряд чи це сприятиме стабільності в суспільстві. Тому питання, де зароблятимуть на шматок хліба люди передпенсійного віку, особливо пекуче.
Поле чудес: зарийте ваші грошики
РЕАЛІЇ сьогодення чітко дають зрозуміти українцям, що піклуватися про свою старість треба самостійно і змолоду, оскільки сподіватися на державу марно. Тому чи не найголовнішою новацією у планах Кабміну є впровадження особистих накопичувальних пенсійних рахунків. Це може статися вже з 1 липня 2017 року. Планується, що відкладати гроші почнуть усі, кому не виповнилося 35 років, щоб встигнути до старості накопичити більш-менш пристойну суму. Водночас упродовж першого року до єдиного соціального внеску в розмірі 22% на заробіток працівника працедавець буде додатково відраховувати на спецрахунок ще 2%, упродовж наступного — 3%, потім — 4%, а з 2020-го — 5%. Кошти нібито акумулюватимуться у спеціальних державно-приватних фондах, де передбачать їх захист від інфляції.
Ідея така: коли настане пенсійний вік, людина, крім скромної «основної пенсії», отримуватиме доважок до неї зі своїх добровільно-примусових відрахунків. Причому, обіцяють, у неї буде вибір: забрати всю суму відразу або одержувати пожиттєво рівними частинами. Відповідний законопроект подано до Верховної Ради. Поки що депутати виступають проти збільшення податкового тягаря. Та і як працюватиме та накопичувальна система в умовах економічних катаклізмів й іноді відвертих фінансових зловживань? Чи не стане черговим Полем чудес для довірливих: зарийте ваші грошики…
