Інтервю з головою Житомирської обласної (крайової) організації Народного Руху України Лагнюком Олегом Миколайовичем.
– Завершується 2016 рік. Чим він був знаменним для Вас?
– Ми відродили Рух на Житомирщині. А це всі районні та міські організації НРУ. Деякі встигли відкрити офіси, перереєструватись в державних органах, відновити документацію, печатки. А головне взяти участь у виборах до об’єднаних територіальних громад.
– З 1998 року Житомирська крайова організація самостійно не брала участі у виборах. Як відреагували виборці?
– Думали, що Рух перестав існувати. А серед нині діючих партій вони не довіряють жодній. Слід сказати, що Руху завдали сильного удару, колишній голова НРУ Б. Тарасюк та його брат, який очолював обласну організацію НРУ. Знищили все, що могли: документацію, офіси, оргтехніку, меблі, юридичну реєстрацію, а головне рухівці розбрелись по різних політичних партіях. Вони опинились і в ВО “Батьківщина”, Радикальній партії, деякі члени Руху перейшли до ВО “Свобода”, Укропу. Ми зараз працюємо над поверненням їх до НРУ. Та першочерговим завданням перед собою ставимо залучити до лав Руху патріотичну молодь, особливо тих, хто під час виборчої кампанії активно себе проявив.
– Яких результатів Ви очікували від участі у місцевих виборах?
– Ще раз хочу нагадати, що Рух на Житомирщині був повністю знищений. Тому, коли наші кандидати отримували перемогу ми за них раділи. До того ж, ми у всіх округах набирали від 5 до 35 відсотків голосів, а це дає право говорити, що Рух пройде бар’єр у п’ять відсотків на Житомирщині. Під час виборів до об’єднаних територіальних громад ми посідали переважно треті місця, а в деяких громадах випереджали БПП “Солідарність”, ВО “Батьківщина” і повністю перемогли Радикальну партію, Укроп та Опоблок.
– Чи були порушення під час виборів?
– Так. Складається враження, що нас історія нічому не вчить. Знову відбувався підкуп виборців, голосування без документів. Користуючись тим, що люди живуть в злиднях, кидали “подачки”, і таким чином вигравали вибори. Всі про все знають і продовжують цю ганебну традицію. Ніхто не боїться ні правоохоронців, ні активістів, а все тому, що це підтримує місцева влада.
– Як з цим боротись?
– Негайна зміна законодавства. Так, як нас в Європі не чекають, а в людей сьогодні немає за що туди їхати, потрібно на найближчі роки ввести смертну кару для вбивць та корупціонерів.
– Ви особисто і голови районних, міських організацій НРУ активно виступаєте у засобах масової інформації. Це Ваша основна стратегія?
– Ми можемо проводити багато різних акцій, але про них не будуть знати пересічні громадяни. Чим можуть скористатись наші опоненти. Нині ми завершуємо роботу над створенням обласного партійного сайту. Окремі районні організації Руху готуються в 2017 році видавати свої інформаційні бюлетені. Сьогодні місцева влада заборонила друкувати про Рух будь-яку інформацію. Мені все це нагадує 90-ті роки. Таке враження, історія повторюється і йде по колу, а саме головне, що не вчить нинішніх можновладців не робити помилки своїх попередників.
– Сьогодні влада говорить, що в нинішніх бідах винна війна на Сході країни. Але людям живеться все гірше і гірше. Що робити в цій ситуації?
– Ясна річ, що війна пожирає колосальні матеріальні та фінансові ресурси. Але на сьогодні головний ворог українського народу – це корупція, яка пронизала державну владу від сільської ради до Кабінету Міністрів. Крадуть лісники, землеупорядники. Беруть хабарі чиновники всіх рангів. От, приклад, в Малині на хабарі попались голова райдержадміністрації В. Литвиненко та голова райради М. Савченко. І, що їх посадили? Ясна річ, що ні! Суди їх з радістю виправдовують.
– Можливо Президент України не робить радикальних кроків?
– Президент П. Порошенко відновив Збройні Сили та започаткував реформи в державі. Але сам він не може вирішити проблеми. А команда на місцях – це збір корупціонерів різних мастей. Грабують природні ресурси: ліси, пісок, бурштин і ніхто ніби не знає, що відбувається. Погано, що Президент спирається не на Рух, а на місцевих олігархів. Якщо він не змінить кадрової політики ми знову опинимось в революційному стані. А сьогодні цього допустити не можна. Росія цього тільки і чекає.
– Що Ви хочете побажати українцям в Новому році?
– Миру і добра. Щоб всі українські родини мали достаток і благополуччя.
