Президент підписав два з чотирьох законів, які входять до пакету енергоефективності. №5598 “Про Фонд енергоефективності” і №4941- “Про енергетичну ефективність будівель”. Ще один ― №4901 “Про комерційний облік комунальних послуг” чекає на підпис глави держави. А Закон “Про житлово-комунальні послуги” ще має пройти голосування у Верховній Раді.
Під час урочистого підписання вищезгаданих законів, Петро Порошенко оголосив:
“Маємо скорочувати споживання, робити більш дієві технології і підвищувати енергоефективність”.
На думку віце-прем’єра, міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадія Зубка, підписані енергоефективнізакони дадуть мультиплікативний ефект для економіки. Далі пряма мова віце-прем’єра Геннадія Зубка.
Яким чином знизити рахунки за енергоносії? Так, як це зробила до нас вся Європа.
Коли росте економіка, росте виробництво, перед вами як один із викликів росту постає потреба в енергоресурсах. І є два виходи. Або ви будуєте нові потужності. Або робитеенергоаудит і дивитесь, як і де можна скоротити споживання. Європейці почали впроваджувати заходи з енергоефективнсоті півстоліття тому і мають сьогодні у Німеччині 50 кВтспоживання на 1 м2 житлової площі на рік, а ми в Україні ― від 185 до 230 кВт.
Щоб почати економити енергоресурси, слід відповісти, хто є кінцевим споживачем впроваджених нами інструментів? З приватними будинками все просто ― є власник, індивідуальна будівля, й він робить все для себе.
Значно складніше в багатоповерховому секторі, багато в чому через помилки влади, які були допущені ще в 90-х роках. “Вивих” почався ще з приватизації квартир. В Україні їхпросто “роздали” людям, тоді як, наприклад, в Польщі спочатку передали людям в управління багатоквартирний будинок. Люди зрозуміли, що тепер це ― їх власність: під’їзди,сходові клітки, дахи, підвали, прибудинкова територія. І все це потребує догляду. Вже потім дозволили викупити квартири за мінімальними цінами. Все це для того, щоб сформуватиінститут ефективного власника. Ми сьогодні виходимо з інших стартових умов: люди приватизували квартири два десятиліття тому. А відповідальними власниками вчаться ставатилише тепер. Для цього ми ухвалили Закон 417 “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку”. Разом із цим документом повинен іти Закон “Прожитлово-комунальні послуги”, який ще не проголосований парламентом.
Сьогодні, щоб утримувати будинок, люди можуть створити ОСББ або ж отримати “управителя”, якого їм визначить орган місцевого самоврядування. В останньому випадку власникжитла практично позбавлений права впливати при конкурсі на визначення того, хто йому надаватиме таку послугу, на можливість розірвати з ним договір і вибрати іншого.
417-й закон цю ситуацію змінює. Але закон про житлово-комунальні послуги повинен буде чітко визначити права і обов’язки як надавача, так і споживача послуги. Ці два закониразом ― це те, що дає нам змогу “створити” в Україні у сфері житлової нерухомості інститут “ефективного власника”. Інші ж закони з “пакета енергоефективності” покликані датицьому власникові інструменти впливу на енергоспоживання його житла. Закон “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання” чітко визначає, як встановлюється облік,за чий рахунок, хто обслуговує… У Законі “Про енергетичну ефективність будівель” прописано процедуру проведення сертифікації для визначення, в якому стані є будівля, з точкизору енергоспоживання, а також рекомендацій щодо заходів, які необхідно вжити для того, щоб зменшити енергоспоживання. Закон “Про фонд енергоефективності” ― це створенняінструменту, який даватиме технічну і фінансову підтримку споживачам для скорочення енергоспоживання.
Зараз в Україні працює дві програми ― Q-energy від ЄБРР та урядова ― “теплий кредит”, які направлені на скорочення споживання енерогоресурсів.
Вони мають популярність у людей. Тому що дозволяють закупляти будівельні матеріали, обладнання: регулятори, вікна, радіатори тощо, які власник вважає за потрібне для того,щоб його будинок менше споживав енергоресурсів. Сьогодні власник сам робить вибір ― яке вікно/двері поставити, який насос купити ― дешевший чи дорожчий, якими чиномутеплити будинок. І це породжує низку питань саме до технічної сторони реалізації заходів із енергоефективності. Ось, власне, чому нам потрібен Фонд енергоефективності. Йогозавданням буде ― надавати технічну підтримку тим власникам, які робитимуть комплексну і достатньо високовартісну термомодернізацію у своїх будинках.
80% багатоквартирного житлового фонду України підлягає термомодернізації. Ці будинки були збудовані до початку 80-х років минулого століття. Всі названі закони ― цекомплексне вирішення питання енергетичної незалежності України.
Три проголосували вже. А один ― Закон “Про житлово-комунальні послуги” ― надзвичайно складний. Ми як уряд внесли його на розгляд парламенту ще в лютому 2015 року. Підчас роботи над ним з’явилося багато питань і пропозицій. Його захотіли покращити максимально. В результаті він отримав 1500 поправок і два роки роботи в комітеті різнихгромадських організації, експертного середовища. Нещодавно він був розглянутий у другому читанні у ВРУ, але депутати знову повернули його на доопрацювання в комітет. Цейзакон нам дуже потрібен, бо там закладено норму на здійснення управління багатоквартирним будинком і розмежування обов’язків та прав споживача і надавачів послуг. Тому восени ми повернемося до цього питання.
За два роки у нас відбулося зменшення споживання природного газу практично на два мільярди кубічних метрів газу…
Якщо ми візьмемо опалювальний період цього року і порівняємо його з 2015-2016 роком, то побачимо, що він був значно протяжніший. Ця зима була, можливо, не найбільшжорсткою за температурою, але за тривалістю вона була набагато більшою. Ми пам’ятаємо, що опалювальний сезон розпочався ще в перших числах жовтня, також нам довелосявмикати опалення в соціальних об’єктах ще в середині квітня, тому що ще було падіння нижче нульової відмітки.
Для того щоб чітко відповісти на питання, наскільки зменшується споживання, нам потрібне впровадження закону “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання”.Неможливо керувати своєю енергією або зменшенням споживання, якщо ти не маєш обліку. Облік ― це перший крок, тому ми прописували у всіх своїх законах, щотермомодернізації підлягають ті будинки, які мають будинковий облік. Це необхідно для того, щоб ми (після того, коли будуть впроваджені енергетичні заходи) моніторилиспоживання.
Перспективи у нас гарні. Сьогодні наш житловий фонд (а це і приватна, і багатоквартирна забудова) споживає 18 мільйонів кубометрів природного газу в рік. Якщо ми навчимосяопалювати і освітлювати свої помешкання хоча б так, як у Польщі, то зможемо зменшити споживання до 11 млрд кубометрів.
Але це питання стосується не лише модернізації будинків житлового сектору. Йдеться також про модернізацію самих підприємств ТКЕ (теплокомуненерго).
Чому нам так потрібен Закон “Про житлово-комунальні послуги”? Бо сьогодні споживач платить не лише за спожиту енергію, а й за ті шалені втрати при її транспортуванні. Дужебагато витрат, які є в мережах, коли неефективність підприємств перекладається на споживача. Ми хочемо чітко визначити, що на будинку стоїть вузол обліку і людина платить неза нормативами, а за спожиту енергію.
Коли людям субсидії та пільги будуть видавати живими грішми?
На це питання відповідати все ж таки має більше міністр соціальної політики. Ми сьогодні дуже розраховуємо на те, що цей крок буде зроблено. Тому що для нас це шляхзбільшення інвестицій в енергоефективність. Крім того, що держава може дати кошти і компенсувати витрати, крім того, що ЄС зараз готовий долучитися і фінансувати Фонденергоефективності, у людей з’явиться можливість вкладати кошти в енергоефективність.
Нам дуже важливо, щоб цей залишок зекономлених субсидій справді вертався, як інвестиція в енергоефективність. Ми показали вже кілька розрахунків, що за рахунок цієї економії іповертаються капіталовкладення. І це відбувається швидше, ніж би люди нічого не робили і просто далі продовжували платити. Також ми показали розрахунки, що це означає длядержави. Крім енергетичної незалежності, до якої ми так прагнемо, як держава, вкладені кошти повертаються нам в бюджет податками виробників будівельних матеріалів,надавачами послуг з термосанації тощо.
І найголовніший мультиплікативний ефект, який ми бачимо і який показав досвід Польщі і те, що ми прорахували, ― це додаткове створення робочих місць. Адже проводитьенергомодернізацію малий та середній бізнес. Жодна велика компанія не зможе в різних регіонах займатися цими роботами. Тому це, фактично, залучення локального бізнесу,створення додаткових робочих місць і збільшення доходів у місцеві та державний бюджет.
Мені було дуже приємно, коли одна із голів ОСББ розказувала про те, що коли мешканці її будинку приходять до ощадкас, стоять в черзі для оплати послуг і між собою спілкуються,то дуже всім несподівано зрозуміло, що в цьому будинку за один квадратний метр люди платять 20 гривень, а поряд з ними стоять сусіди, які живуть в таких самих будинках, аленеутеплених, і платять і 38, і 40 гривень. Тоді люди відчувають, що те, що вони зробили, дає їм можливість не лише зекономити, а й іншу якість і комфорт життя ― бо теплішіпід’їзди, сходові клітки. Та й зрештою вартість квартир в утеплених будинках зростає майже на 20%.
Закон “Про енергоефективність будівель” визначає не тільки те, що потрібно сертифікувати, проводити аудит, а й хто повинен це зробити.
Ми погодили з ЄС, що будуть відкриті в кожному обласному центрі офіси енергоефективності, які надаватимуть безоплатні консультації. Я думаю, що вони будуть відкриті приофісах підтримки реформи децентралізації. Це буде такий хаб, де люди можуть отримати і консультації, і потрібну інформацію з приводу тих серій будинків, де вже буливпроваджені заходи з енергоефективності, і хоча б оцінити, які капіталовкладення можуть бути.
Також дуже важливо, що будь-яку термомодернізацію можна робити поетапно. Першим етапом після встановлення лічильника, а це ― завдання комунального підприємства, якепостачає послуги, ― можна поставити регулятори. Також зробити реверсну подачу, що важливо, тому що у нас стосовно старих будинків є питання, коли на верхніх поверхах тепло,а на нижніх ― ні, чи навпаки… Другий крок ― утеплення під’їздів, даху. І потім взятися за цілковиту модернізацію.
Наше завдання ― щоб люди могли отримати максимум безоплатної інформації. Але в договірні відносини вони мають вступати самостійно. Жоден муніципалітет чи державнаустанова не зможе проконтролювати і хід виконання робіт, і їхню якість, і домовитися за нижчу ціну більш якісно, ніж це зробить сам власник.
І це ще одна причина, чому закон про житлово-комунальні послуги ще пробуксовується в парламенті. Він передбачає фактичну передачу на баланс громаді будинку. Длямуніципалітету це означає, що ті кошти, які вони сьогодні витрачають на ремонт житлового фонду, повинні надаватися не ЖЕКам, які ремонтують дахи, фасади, під’їзди, амешканцям. А вже люди самі вирішуватимуть, якого підрядника обрати. І вони точно проконтролюють, наскільки якісно виконана робота, і отримають гарантію на неї. Деякімуніципалітети “втратять” в такий спосіб 300-400 мільйонів гривень на рік, зрозуміло, що їм це не подобається, і вони шукають як це можна було б обійти…
Народні депутати відповідають перед людьми за своєчасність ухвалення законопроектів. Закон “Про житлово-комунальні послуги” треба голосувати невідкладно!
Парламент ― це орган влади, який серйозно залежить від настрою людей. ВРУ наполовину складається з мажоритарників. Саме з них люди будуть найбільше питати: чому закон,який дає нам в управління нашу власність, не приймають? Чому ви за нього не голосували? Тому за цим законом є така собі ситуація подвійного тиску ― від зовнішньогосередовища ― від людей і внутрішнього ― фахівців і наших прихильників у парламенті.
