Велосипед із дерева зробити цілком реально. Це довели Анатолій та Микола Гаєвські з Ушомира, що під Коростенем. Батько з сином зробили точну копію двоколісного з дерев’яних деталей. Півтора роки вони виношували цю ідею, а втілили її у життя за півтора місяці. Микола вечорами самостійно все обраховував та розробляв креслення. В Інтернеті, переконує, такі шукати марно. Технологічний процес із батьком продумували разом.
— Ми намагалися добитися того, щоб велосипед був точною копією. Доводку деталей робили різцем вручну, шліфували наждачною шкуркою, — розповідає Микола Гаєвський.
Найскладніше було придумати, як зробити так, щоб ланцюг приводив у рух колесо. Але й тут Микола знайшов вихід, використовуючи нарисну геометрію, механіку та математику. Велосипедів зробили два: один для себе, другий такий само нині дивує перехожих на одній із головних вулиць Амстердама.
У родині Гаєвських із деревом працювали від діда-прадіда. Пан Анатолій має у цій справі 25-літній досвід. Уже років 10, як долучив до цього сина. Своїх робіт чоловіки не ставлять на потік. Таке заняття , кажуть, — лише хобі, на яке в селі не завжди вистачає часу.
У Гаєвських є власноруч укомплектована майстерня. Сюди вони звозять старі деревообробні верстати 1950—1960-х років. Найкраще працювати, кажуть, із сухою березою та дубом. Гірше — з грабом та ясеном, але в них гарна структура. Створюють меблі, посуд, рами для ікон (кіоти), а ще головоломки та всілякі цікавинки. Приміром, дерев’яний чоловічок, який робить сальто, або палички, котрі не кожен може зібрати докупи.
Планів у чоловіків чимало. Є ідея зробити дерев’яний стопохід Пафнутія Чебишова. Це механізм, який перетворює обертальний рух на прямолінійний. Також є мрія розрахувати й зібрати велику карету. Хтозна, можливо, колись замахнуться й на більший транспорт. Майстри — вони такі…
