Вибухи військових складів в Україні: треба бути ідіотом, щоб вірити у \”трагедію\”, у \”випадковість\” і \”загадкову диверсію\”

Коли це трапилося вперше в 2015 в містечку Сватове – це було трагедією.
Це, в моєму розумінні, могло бути злочинною недбалістю.
Збитки – досі невідомі.
Притягнутих до відповідальності – 0.
Коли це трапилося вдруге в Балакліі – це могло бути страшним збігом обставин і жахливою диверсією.
Збитки в 1 млрд доларів і 2 людських життя.
Притягнутих до відповідальності – 0.
Коли це трапилося втретє в Новоянисолі – це стало вже системою.
Притягнутих до відповідальності – звісно 0.
Пояснень 0.
Коли це трапилося вчетверте в Калинівці – треба бути ідіотом, щоб вірити у “трагедію”, у “випадковість” і “загадкову диверсію.”
Радіус ураження вже 40 км, збитки – 800 млн доларів.
Це вже закономірність, шановні, це працююча схема.
І за звичайною логікою, це обов\’язково буде повторюватися, бо спрацьовувало тричі.
І ніхто мене не переконає після 4-х жахливих злочинів і 1 млрд 800 млн доларів збитків – що це “маленька недбалість і “це НЕ можливо було передбачити”, що це “трагедія”.
Трагедія – це цунамі, яке виникло за 2 години, це літак, який не зміг сісти у грозу, це повінь, це дитина, яка підірвалася на міні 2-і світової війни у полі.
Тут – це не трагедія.
Це – закономірна подія, коли головнокомандувач займається усім, чим завгодно, крім оборони держави. Це система, коли нам брешуть прямо в очі і здають державні інтереси.