Державна політика сільського розвитку повинна будуватись на розвитку людського потенціалу. А це у свою чергу включає – розбудову інфраструктури у сільській місцевості, а також підвищення якості послуг, насамперед базових для людини послуг – в освіті, медицині, адміністративних послуг.
Про це йшлося на засіданні Ради регіонального розвитку під головуванням Президента, на якому Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко презентував нові підходи державної політики підтримки розвитку сільських територій.
Старт медичної реформи поставив у суспільстві чимало запитань щодо подальшої долі закладів охорони здоров’я у країні. Чи вдасться забезпечити якісну медичну послугу на сільських територіях. Чи матимуть люди і надалі можливість вільно користуватися медициною, чи є перспективи покращення ситуації…
Наразі ситуація із медзакладами у сільській місцевості критична. Формально у 23 тисячах сіл та селищ нараховується 4 тисячі амбулаторій та 12,7 тисяч ФАП. Але насправді їхня функція –транспортувати пацієнта у «район» чи в «область», де є кращі умови кваліфікованої допомоги. Таким чином ця первинна ланка медицини просто випадає в Україні. А між тим у країнах ЄС на первинний рівень звертається 80% пацієнтів, а на наступні рівні – тільки 20%. В Україні все навпаки. 80% людей одразу ідуть на вищі рівні, оминаючи первинну ланку. Це пояснюється як низьким технічним рівнем ФАПів, так і недостатнім кадровим забезпеченням.
Геннадій Зубко вважає, що наразі первинна ланка медицини повністю відсутня в сільській місцевості. «У 71% українських ФАПів відсутнє водопостачання, у 75% — немає водовідведення, у 82% сільських амбулаторій відсутні санвузли. У таких умовах жодний лікар від Бога, не зможе надати якісну послугу. Маємо перейти від старої системи фінансування ліжко-місць до профілактики здоров’я українців. Основою для посилення первинної ланки медицина є ініціатива Президента України Петра Порошенка у вигляді прийнятого ц першому читанні законопроекту «Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості», — зазначає Зубко.
За словами Віце-прем’єр-міністра для того, аби сільська медицина стала дієвою, необхідно формувати ефективну її модель первинного рівня. Насамперед, через формування мережі сільських медзакладів, впровадження сучасних технічних рішень, мотивування для лікарів. Важливий напрямок – впровадження телеметричної медицини. За її допомогою лікар сільської амбулаторії зможе в режимі on-line отримати консультацію з вищого за рівнем медичного закладу, передати аналізи чи результати досліджень пацієнта.
У планах – як реконструювати існуючи сільські ФАПи, так і будувати абсолютно нові заклади. «Проводимо консультації із місцевим самоврядування і лікарями щодо появимережі амбулаторних дільниць. Наша мета – забезпечити кількість пацієнтів на одного лікаря – до 1,5 тисяч із доступністю до амбулаторії – до 5 км», — наголосив Геннадій Зубко.
Для кожного такого медзакладу буде затверджено обов’язковий перелік обладнання, зокрема і засоби телекомунікації, швидкісний інтернет та мобільний зв’язок.
Окреме важливе питання – посилення кадрового забезпечення. Ідеться про розробку навчальних програм майбутніх лікарів, післядипломну освіту, механізми працевлаштування випускників. Ключове питання – мотивувати людей працювати у системі первинної медицини. Для цього медична реформа передбачає конкурентну зарплату, житло, сучасні технічні засоби, транспорт. Важливий аспект вирішення кадрового питання – житло. Саме тому типовий проект сільської амбулаторії передбачає, окрім медичних приміщень, ще й комфортну квартиру лікаря.
Урядовець пояснює, що державна політика з розвитку сільських територій спрямована насамперед на розвиток людського потенціалу у сільській місцевості. Наразі 30% українців мешкають в сільській місцевості і через це часто позбавлені сервісів і послуг, які мають містяни. Тому, завдання держави – забезпечити якісними та доступними послугами всіх громадян, незалежно від місця проживання.
«Створення об’єднаних громад є кроком до проникнення якісних послуг у сільську місцевість. Після 29 жовтня в Україні вже буде сформовано 665 ОТГ. Це – 26% території країни, де мешкають 5,7 млн людей. Причому переважна більшість – це сільське населення», – наголосив Зубко.
Бюджетна децентралізація відкрила громадам нові можливості. Бюджети об’єднаних громад зросли уп’ятеро. За три роки державна підтримка територіальних громад зросла у 30 разів і сягнула майже 15 млрд грн.
Геннадій Зубко наголошує, що обласні стратегії регіонального розвитку стають для українців перспективними картами розвитку. Ідеться про відновлення інфраструктури, підвищення якості освітніх, медичних, адміністративних сервісів.
Секторальна децентралізація запустила стратегічні процеси в окремих галузях. «Формується мережа опорних шкіл, які забезпечують доступ до якісного навчання дітям із сільської місцевості. Торік ми мали більше 140 опорних шкіл. Зараз – 441. В ОТГ працює 135 опорних шкіл. Житомирська область – серед лідерів – 32 школи», — зазначив Зубко.
Загалом майже 1,2 млн учнів із 3,8 млн навчається у сільській місцевості. «Впровадження концепції Нової освітньої школи, Нового освітнього простору, розбудова опорних шкіл – кроки до того, аби дитина у селі і в місті мали рівний доступ до якісної освіти», — говорить Зубко.
В останні два роки в Україні активно створюється система надання адміністративних послуг. В Україні існує 723 ЦНАПів. Це – обличчя влади, оскільки ці заклади представляють державу у спілкуванні з людьми. А відтак децентралізація наближає вираз цього «обличчя» до європейського і такого, про яке давно мріють українці.
