Олександр Шахрай народився 17 лютого 1984 року в мальовничому с.Левків під містом Житомиром у робітничій родині. Хлопчик швидко навчився виконувати будь-яку чоловічу роботу, якої в селі завжди вдосталь, був слухняним і самостійним.
Однокласники та вчителі Левківської загальноосвітньої школи пам’ятають Сашка спокійним, товариським, надзвичайно добрим, щирим та щедрим. Після школи хлопець навчався у Жи- томирському будівельному коледжі. Був призваний на строкову службу до армії, відслуживши у танкових військах, повернувся на навчання. Потім працював за спеціальністю, любив свою роботу, у питаннях будівництва і ремонту завжди вмів знайти вірне рі- шення, тому до його фахової думки завжди дослухалися колеги. У 2012 році народилася молода сім’я.
Для дружини Валентини Олександр назавжди залишиться романтиком, мрійником і в той же час мужнім і розсудливим. «Він знав, що я боюся висо- ти, і освідчився у коханні на даху багатоповерхівки. Це було так незвичайно: квіти, свічки, нічне небо і чудовий краєвид рідного міста… З ним я нічого не боялася.» Скільки планів на життя було в Олександра з дружиною: чудові діти, затишний дім, збудова- ний власними руками, улюблена робота…
Повістка про мобілізацію прийшла в сім’ю Шахрай у березні 2014 року. Олександр не залишився осторонь, не ховався:«Треба, то треба. Хто, як не я?».
Потрапив у 30-ту окрему механізовану бригаду, спочатку був призначений навідником у танковому екіпажі, а вже через три місяці став командиром. Під час перебування у зоні військових дій Олександр завжди був патріотично налаштований, не жалівся і не шкодував про свій вибір, не ховався за спинами побратимів, з гідністю ви- конував свій військовий обов’язок перед Батьківщиною.
29 січня 2015 року близько 13-ї години в танк, який знаходився на вулиці Нєкрасова у м. Вуглегорську Донецької області, потрапив ворожий снаряд, а від нього здетонував боєкомплект танка. Командир танка 30-річний Шахрай Олександр Васильович загинув разом зі своїм екіпажем.
Упізнаний за експертизою ДНК. Похований 7 листопада 2015-го в селі Левків, Житомирський район. Без Олександра лишилися мама, дружина.
Посмертно Указом Президента України Олександр Шахрай нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
