Днями до редакції газети «Субота» зателефонувала стурбована мешканка Хорошева та повідомила про те, що деякі працівники апарату селищної ради за минулий рік отримали понад 200 тис. гривень доходів. Маючи вільний доступ до системи Е-декларування, наші журналісти провели власний моніторинг доходів працівників даної селищної ради.
Головним результатом нашого дослідження стала виявлена сума задекларованого доходу начальника відділу обліку та звітності Людмили Омельчук. Так за основним місцем роботи протягом минулого року вона отримала майже 295 тис. гривень. В порівнянні з 2016 роком загальний дохід зріс на 150 тис. або на 104%. Цікаво, що в декларації голови Хорошівської селищної ради Володимира Столярчука сума загальнорічного доходу за основним місцем роботи – лише 242 тисячі. Причому має він четверту категорію посади, а головний бухгалтер – шосту.
Для порівняння варто додати, що голова Житомирської ОДА Ігор Гундич заробив за минулий рік 251 тис. гривень, голова Хорошівської РДА Галина Ширченко – 181 тис. гривень. Також для порівняння ми взяли «робочий» прибуток інших голів ОТГ з Хорошівського району. Так голова Новоборівської селищної ради Григорій Рудюк задекларував 279 тис. гривень робочого доходу, а його колега з Іршанської громади Анатолій Рак – 216 тис. гривень. Ідентичну до останньої суму зафіксував у своїй декларації Василь Зіник, який у Хорошеві обіймає посаду заступника селищного голови.
Проте його заробіток значно «переплюнула» заступник головного бухгалтера Тетяна Романова, яка, маючи сьому категорію, напрацювала аж 261 тис. гривень. Але й цей заробіток не є граничним, бо керуюча справами (секретар виконкому) Лариса Головач оприлюднила декларацію з 278 тис. гривень доходу. При розділенні на 12 сума середньомісячного доходу складає понад 23 тис. гривень. Не дивно, що жінка, яка телефонувала в редакцію, розповідала про регулярні поїздки деяких працівників селищної ради на таксі в переповненому безробіттям Хорошеві або відвідування курортів. Причому вона повідомила, що пані Головач в 2016-му році була секретарем місцевої ради. Тоді її дохід, згідно до Е-декларації, склав 154 тис. гривень. А, як бачимо на сайті НАЗК, в минулому році після виборів до новоствореної ОТГ цю посаду (другу за важливістю в громаді) обійняв Віктор Грозовський і його загальнорічний прибуток зріс у порівнянні з попередницею лише на кілька гривень. Тож нелогічною виглядає ситуація, коли у одних працівників зарплати стоять на місці, а в інших зростають аж на 80-100%.
Також беремо до порівняння наступні показники по Хорошівській селищній раді:
начальник відділу освіти Тетяна Шарненкова – 162 тис. гривень;
начальник відділу сім’ї, дітей, молоді, спорту та соціального захисту населення Надія Осадчук – 150 тис. гривень;
начальник відділу земельних ресурсів Сергій Засімчук – 144 тис. гривень;
начальник відділу культури Олег Шишук – 144 тис. гривень.
Водночас начальник загального відділу Ірина Слюсар – 195 тис. гривень і провідний спеціаліст-бухгалтер лише з сьомою категорією Наталія Панченко – 201 тис. гривень.
При цьому заступник начальника відділу спорту й соцзахисту Ольга Кучер отримала 70 тис., а спеціаліст першої категорії-землевпорядник Надія Антонюк – 87 тис. гривень.
З узагальненої інформації випливає логічний висновок, що такі доходи окремих працівників Хорошівської селищної ради, посадові оклади яких в органах місцевого самоврядування не є захмарними, здобувалися шляхом накручувань премій та різних доплат. Причому проводилося це у вибірковій формі «цьому дам, а цьому не дам», адже, як помітно з аналізу, більшість працівників відділу обліку та звітності у своїх прибутках досягли чи навіть перестрибнули за 200 тис. гривень. Тобто виходить «хто роздає – той і має».
Також не забуваймо, що до декларацій, згідно до Закону, не вносяться кошти на відрядження. Тому дехто з працівників може мати й солідний дохід з цього.
Звісно, кошти на «космічне» преміювання можуть бути в високоуспішних громадах, які заводять до себе величезні інвестиції. Проте, посилаючись на дані Мінфіну за 2017 рік, Хорошівська ОТГ посідає 27-ме місце за рівнем успішності серед 32-ох громад у Житомирській області і є дотаційною. Водночас Тетерівська, Корнинська, Потіївська, Дубрівська та Барашівська ОТГ використали ще більше відсотків фінансів на утримання апарату, ніж Хорошівська.
Тож постає запитання: яким чином держава, делегувавши повноваження та фінансові ресурси в громади під час децентралізації, може моніторити та впливати на те, щоб у новоутворених ОТГ без розвинених громадянських інституцій контролю кошти йшли на ремонт доріг, утримання медустанов, а не проїдалися апаратом місцевих рад? Тому редакції «Суботи» цілком зрозумілий розпач мешканки Хорошева, яка, за її словами, маючи 38 років стажу, отримала доплату до пенсії в розмірі 250 гривень і повинна спостерігати, як рядові працівники місцевої ради отримують щомісячно до 20 тис. гривень та більше. Причому істотного покращення в самому Хорошеві та довколишній селах не помітно.
Цілком вірогідно, що подібні ситуації можуть бути й в інших органах місцевого самоврядування Житомирщини. Також не виключаємо в таких фінансових операціях можливої присутності і корупційної складової. Проте її виявлення – це питання до відповідних державних органів.
