У 1430 році великий князь Литовський Вітовт віддав цю місцевість путивльському та звенигородському наміснику Калинику, підданий котрого Бердич і заснував тут хутір, який згодом назвали Бердичевом. В 1483 року кримські татари його зруйнували, проте 1546 року він знову згадується у документах. У 1846 році Бердичів став повітовим містом. За кількістю жителів у середині XIXст. Бердичів займав п\’яте місце на теренах сучасної України (після Одеси, Києва, Львова та Харкова). У 1923р. місто стало центром однойменного району та округу, нині є районним центром.
У 1759-1782 роках у Бердичеві було збудовано дерев\’яний костел коштом Варвари Радзивілл (тому і титул св. Варвари).
А 1826 року поруч зі старою дерев\’яною, яку розібрали 1828 року, спорудили сучасну муровану святиню на пожертви парафіян та доброчинців (зокрема, значну частку вніс купець Рубінштейн – дід видатних музикантів Антона і Миколи) . 14.03.1850р. у цьому храмі взяли шлюб відомий французький письменник Оноре де Бальзак і місцева шляхтянка Евеліна Ганська (обряд здійснив прелат Олицької колегіати о. В. Ожаровський). У 1878 році було збудовано нову кам\’яну дзвіницю. 1909 року фасад костелу прикрасили 4-а скульптурами – Матір Божа Скорботна та св. Йоан, Ап., а на фронтонах свв. Петро і Павло; встановили також новий орган львівської фірми І. Сливінського. У 1937-1941 та 1950-1991 роках костел був закритий (складське приміщення, а потім – спортивна школа). 24 червня 1992 року відправили першу після повернення храму Святу Месу.
