Багато хто з нас відвідує церкву – хто рідше, хто частіше. Але майже всі звертаються до священиків із проханням помолитися за здоров’я близьких і пом’янути в молитвах тих, кого вже немає з нами. Їхні імена ми пишемо в записках «за здравіє» й «за упокій», проте не всі знають, за якими правилами це потрібно робити.
ПОМОЛІТЬСЯ ЗА ЗДОРОВ’Я ВОРОГІВ
Такі записки краще подавати напередодні ввечері або вранці до початку служби. Вписувати в них можна імена всіх, кому ми бажаємо здоров’я та щастя, але тільки тих, хто хрещений у церкві. Поняття «здоров’я» включає в себе не лише фізичне здоров’я, а й духовне, а також матеріальний добробут. Записку прийнято починати з імені духівника, якщо він є, потім подають імена неповнолітніх дітей, батьків, своє ім’я, імена членів родини. Далі перелічуємо тих, хто колись зробив нам добро. Якщо є заздрісник або ворог, неодмінно впишіть його ім’я, – цим ви мовби просите змінити його погані наміри щодо вас.
Імена в записках потрібно подавати за святцями, в родовому відмінку і писати їх розбірливо. Якщо когось із близьких називають ім’ям, якого немає у святцях, дізнайтеся, під яким ім’ям його хрестили. Якщо в записку «За здравіє» вписують дитину до семи років, поруч пишуть «младенець», а від семи до 14 років – «отрок» або «отроковиця». За нехрещених дітей можна молитися вдома, але записку в церкві подавати не можна.
ПРО УПОКІЙ НЕХРЕЩЕНИХ І САМОГУБЦІВ
До записки «За упокій» записують імена померлих рідних, знайомих – усіх, хто нам любий. Не можна згадувати в церкві самогубців, нехрещених, іновірців і переконаних атеїстів. Крім того, в таких записках не можна зазначати тих, хто був визнаний у лику святих. Ми не можемо за них молитися, це вони моляться за нас.
Тих, хто наклав на себе руки, можна поминати у храмі лише в тому разі, якщо є офіційний медичний висновок, що людина зробила це у стані божевілля. За тих, кого не можна поминати у храмі, можна молитися вдома: за нехрещених – молитва святого мученика Уара, за самогубців – святого Лева Оптинського.
Якщо в записці ви випадково написали тих, кого в церкві поминати не можна, про це неодмінно треба сказати священикові на сповіді.
