Колишнє містечко Ліщин (сьогодні – село) розташоване на річці Гуйва в Житомирському районі біля траси Житомир – Попільня.
Поселення вперше згадується у скарзі воєводи Берестейського Гаврила Горностая від 1 серпня 1587 р. на воєводича Берестейського Фрідриха Тишкевича, який розорював його маєтності в цьому селі. В скарзі Остафея Стрибеля від 21 квітня 1618 р. воно зазначено, як містечко.
В Ліщині зберігся одноповерховий класицистичний палац та пізньобароковий костел.
У 1805 р. коштом стольника перемишльського Юзефа Поляновського було збудовано костел Св.Трійці.
Костел у Ліщині вважаються “останнім взірцем бароко” в Україні.
Костел в стилі пізнього бароко є цегляною тринавною базилікою з низькими бічними навами. Головний фасад, розкреслений горизонтальним рустом, вирішений в доричному ордері.
Фасад фланкований спареними пілястрами, що спираються на цоколь і несуть доричний антаблемент, і завершений трикутним фронтоном з декоративними вазами по кутах.
Симетрична композиція головного фасаду посилена потужними приземкуватими обелісками, закріпленими на кутах бічних нав. Центральний неф освітлений великими прямокутними вікнами, бічні нави – напівциркульними.
Перекриття головної нави – напівциркульні склепіння з розпалубками, у бічних нав – хрещаті склепіння. Інтер\’єр виконаний в іонічному ордері.
Дзвіниця розташована на північний захід від пам\’ятника. Цегляна, квадратна в плані, двох\’ярусна з наметовим завершенням.
Одноповерховий палац у стилі класицизму збудований на початку ХІХ століття.
Про власника, на жаль, нічого не відомо. Можливо, це був Юзеф Поляновський, фундатор Ліщинського костелу.
Палац цегляний, одноповерховий, прямокутний в плані, з двома бічними ризалитами, акцентованими чотирьохколонними портиками на головному фасаді.
Вікна прикрашені прямими сандриками, кути будинку відмічені пілястрами, стіни завершені карнизом нескладного профілю. Площини стін в рівні сандриков декоровані.
