Роман Крисюк на прикладах продемонстрував дію принципу відносності в такій справі, як ремонт доріг.
Житомирська область отримала з держбюджету на поточний рік 775 мільйонів гривень на ремонт доріг місцевого значення. У лютому в бесіді з віце-прем\’єр-міністром Геннадієм Зубко автор цих рядків поцікавився: «Це багато чи мало?» Віце-прем\’єр посміхнувся і відповів: «У порівнянні з нулем, який область мала в 2015 році, це багато».
Але як «працюють» ці мільйони? Де саме вони перетворюються в новий асфальт? Скільки потрібно мільйонів або мільярдів, щоб заасфальтувати всю область? Чому ми бачимо так мало укладальників асфальту на дорогах і так багато ям? З цими запитаннями кореспондент тижневика «Субота» звернувся до начальника управління дорожнього будівництва та інфраструктури Житомирської ОДА Роману Крисюк. Нижче читаємо інтерв\’ю з ним.
– Коли ми їдемо в будь-якої район, ми їдемо по дорогах державного значення. Дороги місцевого значення, які перебувають в зоні відповідальності обласної адміністрації, – це від села до села. А всі під\’їзди до районних центрів – це дороги або міжнародні, або національні, або регіональні, які знаходяться в зоні відповідальності Державної Служби автодоріг.
– І ремонт яких фінансується з іншого «гаманця»?
– Так. Служба автодоріг діє відповідно до програми, затвердженої Кабінетом міністрів. Я лише можу повідомити, що ведуться роботи на автодорозі Н-03 від Житомира до Чуднова, на дорозі М-21 (Виступовичі – Житомир – Могилів-Подільський) від 4-го до 19-го кілометра, на кордоні з Республікою Білорусь. І третя ділянка – це облаштування верхніх шарів з асфальтобетону десяти кілометрів лівої смуги дороги від Житомира до Бердичева. Крім того, передбачено ремонт ділянок доріг Кочерів – Радомишль і Ставище – Попільня. Але ще чекають ремонту дороги Р-49 (Васьковичі – Шепетівка), Н-02. Там потрібні великі капіталовкладення.
– Отже, ці дороги – зона відповідальності Служби автодоріг, і обласна влада може лише спостерігати і «супроводжувати» їх ремонт. Як йдуть справи з ремонтом місцевих доріг, які знаходяться безпосередньо в зоні вашої відповідальності і на які Державний бюджет дав ті самі 775 мільйонів гривень?
– Протяжність доріг місцевого значення в нашій області становить майже 7 тисяч кілометрів. З них 4 тисячі кілометрів – це бруківка і білощебневі дороги.
Ринкова вартість капітального ремонту доріг коливається в діапазоні 12 – 15 мільйонів гривень за 1 кілометр. Візьмемо середнє значення – 13 мільйонів гривень, помножимо на 4 тисячі і отримаємо 52 мільярди. Це тільки, щоб покрити асфальтобетоном ґрунтові дороги. Але у нас чимало асфальтованих доріг, які вимагають проведення поточного та середнього ремонту. Ми ж, нагадаю, маємо з Держбюджету на поточний рік лише 775 мільйонів гривень, і тепер ви можете оцінити, багато це чи мало.
– Скільки років знадобиться, щоб відремонтувати всі дороги області при такому фінансуванні?
– Я не впевнений, що навіть за 5 років ми зможемо відновити все дороги. Але – питання: наскільки економічно доцільно вкладати величезні суми в дороги, які з\’єднують віддалені населені пункти? Так, там повинні бути дороги, але, можливо, більш доцільно своєчасно проводити профілювання ґрунтових доріг, ніж вкладати в їх асфальтування по 100 – 200 мільйонів?
– Але села і селища без асфальту потопають у бруді!
– Позиція голови Житомирської обласної державної адміністрації Ігоря Гундича така: у всіх населених пунктах повинні бути асфальтовані дороги. Це дуже важливо для того, щоб пил від гранітного щебеню, яку піднімає автотранспорт, не забруднював легені жителів сіл і селищ. Тому наше першочергове завдання – облаштування асфальтованих доріг в межах населених пунктів.
– Що вдалося зробити?
– У 2017 році за рахунок надходження коштів від митниці нам вдалося відремонтувати 33 кілометри місцевих доріг. У 2018 році ми отримали фінансування в розмірі 617 мільйонів гривень і змогли відремонтувати вже 86 кілометрів автодоріг. Крім того, за рахунок експлуатаційного утримання провели ямковий ремонт понад 600 тисяч м2 дорожнього покриття. Це такі дороги, як Бердичів – Вчорайше, Ружин – Городок, Пічановка – Любар, Береновка – Дубрівка, Черняхів – Коростишів і ряд інших. Нагадаю, мова йде про дороги обласного значення. Ми прагнули відновити дороги, які з\’єднують районні центри з об\’єднаним територіальними громадами, але, на жаль, в межах того ресурсу, який мала в своєму розпорядженні облдержадміністрація.
– У 2019 році так званий «митний експеримент діє?
– На жаль ні.
– Отже, у 2017 році було відремонтовано 33 кілометри дорого, в 2018-му – понад 86-ти, а в поточному?
– У поточному році буде введено в експлуатацію понад 100 кілометрів доріг, у тому числі об\’єктів, ремонт яких почався в минулому році. При цьому слід враховувати, що майже половина виділеної з держбюджету суми, майже 300 мільйонів гривень, підуть на експлуатаційне утримання доріг: це і обслуговування доріг в зимовий час, це і ямковий ремонт, прибирання сміття, оновлення дорожніх знаків, дорожньої розмітки тощо. Тому не можна говорити, що все 775 мільйонів підуть на капітальний та поточний ремонт доріг місцевого значення.
Але, на думку нашого співрозмовника, важливо те, що проблему вдалося зрушити з мертвої точки:
– Якщо в 2017-18 року є хоч якісь обсяги ремонту доріг місцевого значення, то 2016 м був нуль, в 2015-му – нуль, і так аж до 90-х років – практично нуль. Дороги місцевого значення, які з\’єднують населені пункти по всій нашій області, фінансувались за залишковим принципом, тобто, близько до нуля. І якщо ми розмірковуємо: 86 кілометрів відремонтованих доріг, багато це чи мало, можна однозначно стверджувати, що це більше нуля і з хорошою тенденцією зростання показників.
