Ми звикли вважати подорожник рослиною, яка здатна зупинити кров при пораненні, якщо поряд нема аптечки. Здавалося б, самі народні назви – ранник, поранчик – кажуть про його призначення. Але насправді цим не вичерпується користь цієї рослини. Бо це ще й косметолог, який завжди поруч. Варто лише подивитися під ноги. Жінки переконалися, що подорожник дієвіший, ніж дорогі креми.
Подорожник часто застосовують при гнійних захворюваннях шкіри, ранах, опіках, наривах, для полоскання горла, для ванночок при захворюваннях ясен і запаленні очей. Рослину можна заготовляти з травня і до пізньої осені. Збирати листя варто подалі від доріг. Проте після збору його все одно потрібно промити під проточною водою. Листя добре сушити на горищі, розклавши на папір одним шаром. При цьому на нього не повинно потрапляти сонце, бо тоді природне зелене забарвлення не зберігається і лікувальні властивості подорожника значно слабшають. Із заготовленого листя можна робити настоянку, сік, мазь, олію, присипку.
Здавна популярним рецептом є настій, який допомагає позбутися вугрів і зробити шкіру обличчя чистою: 2 ст. л. подрібненого листя подорожника залити трьома склянками окропу. Слід щодня робити гарячі компреси, а потім споліскувати обличчя холодною водою. Його ще можна пити по чверті склянки до їди.
Проблемні місця на шкірі непогано лікувати маззю подорожника. Для цього потрібно 4 ст. л. подрібненого сухого листя подорожника поступово додавати у дитячий незабарвлений крем. Такої кількості подрібненого листя вистачить щонайменше на два тюбики. До речі, косметологи радять додавати його до кремів для сухої шкіри.
Обережним із подорожником слід бути тим, хто має підвищену кислотність шлункового соку та страждає на гіпотонію.
