Великі українські агрохолдинги, які вирощують на експорт олійні культури, тверді сорти пшениці, птицю та іншу продукцію, через різні механізми захопили для себе найкращі сільськогосподарські землі. Приховуючи свої прибутки від оподаткування в офшорах, сплачуючи мінімальні кошти за користування паями, часто у натуральному вигляді, та диктуючи ціни на внутрішньому продовольчому ринку, аграрні олігархи не залишили дрібним і середнім фермерам та селянам достатнього земельного ресурсу.
Але дляновоївладноїкомандимати справу з латифундистами набагатопростіше і вигідніше. Вона намагаєтьсярозв’язатипроблеми в агросекторі одним махом — фактичноліквідувавши весь традиційний уклад життянаселі, разом із самими селами. Не маючироботи, люди просто виїдуть. Залишитьсящосьподібне до примарнихсілзонивідчуженняЧорнобильської АЕС, де доживаютьвікукількадесятсамоселів. Швидковідпадутьпроблемиз сільською медициною, освітою, дорожньою мережею тощо. За своїминаслідками для українського села запровадження ринку земліцілкомспівмірнез Голодомором 1933 року.
