Дівчина з Житомира звертається до земляків з проханням про допомогу:
“Вже більше 14 років я, Тетяна Гонгало, з села Будо-Рижани Хорошівського району Житомирської області борюся з своєю хворобою. У 2006 році у мене почав дуже сильно боліти живіт. У лікарню мене забрали з підозрою на апендицит, проте аналізи того не підтвердили. Мене перевозять до Житомира та повідомляють шокуючу новину про те, що у мене немає однієї нирки.
До 10 років я не знала що, я народилася без одного органу. У Житомирі нам розповіли про те, що багато людей так живе. Сказали, аби ми приїжджали один раз рік пролікуватися, З\’їздили ми до Житомира лише два рази…. За третім разом не змогли, я захворіла на грип. Вже після одужання почалися судоми. В районі зробити нічого не змогли, відправили до Житомира. З Житомир на Київ. У столиці мамі повідомляють про те, що у мене відмовили нирки. Мене одразу ж везуть до Національної дитячої спеціалізованої лікарні <<ОХМАТДИТ>>, де починають <<крутити>> на штучній нирці. Два з половиною роки ми з мамою перебували у лікарні на гемодіалізі не виїжджаючи за її межі. Згодом мене прооперували та перевели на домашні процедури <<перитоніаліз>>. За допомогою перитонеального діалізу людина може вести більш активний спосіб життя.
Таким чином я пролікуватися ще 2,5 роки. Необхідні препарати для перитонеального діалізу привозили з обласної лікарні. За добу мені робили чотири процедури вводячи через черевну порожнину діалізуючий розчин, який через певний проміжок часу видалявся з неї. Далі мені стає гірше. Мене везуть до Житомира. З\’ясовується, що у мене утворилася кіста в черевній порожнині. В Києві роблять операцію, і знову переводять на <<гемодіаліз>>. З 18 квітня 2012 року ми з мамою проживаємо у Житомирі. Три рази на тиждень їждю до лікарні на діалізу, після яких мені нудить та падає тиск. Заключний діагноз, який поставили мені: Вроджена вада розвитку сечовидільної системи, агенезія лівої нирки. Хронічно-ниркова недостатність V ступеня. Останнього…….
Більше 7 тисяч гривень у нас із мамою іде на ліки. <<Емавейл>> – лікування анемій різного ґенезу, підвищує гемоглобін. На місяць мені потрібно дві упаковки, а виділяють їх лише одну на два місяці. Коштує він більше 5000 тисяч гривень. Навіть таких грошей наша сім\’я вже немає. Аби підтримати мене, мама завжди поруч. Крім мене у мами ще троє дітей. Гумові рукавички, бинт,вату, спирт, гепарин, мезатон, і це ще не весь перелік того, що приходиться купувати матері для своєї доньки… Проте, як кажуть, біда не приходить одна… У 2014 році моя мама впала в кому, в неї виявили цукровий діабет, її вдалося врятувати.
Іще у меншого брата Олега діагностували теж хворобу нирок <<гідронефроз ll ступеня>> переніс дві операції на сечовому міхурі але нирки так як треба не працюють….. В Україні операції з пересадки нирки ще не роблять. Найближча й найдешевша країна це Білорусів. Операція із обстеженням коштує близько 75 тисяч доларів, проте такої суми у нас немає. Я ДУЖЕ ХОЧУ ЖИТИ…..Не лишайтеся нашого горя…..
Номер картки<<ПриватБанку>> 5168742234323339 Гонгало Тетяна Олегівна номер телефону мами 067-729-54-73; Гонгало Лілія Петрівна“
