До редакції Лугинської районної газети «Промінь» звернувся один із самих активних і наполегливих борців за порядок і чистоту на вулицях селища та забезпечення достойних умов життя його жителів – Войнарович Микола Станіславович, житель смт Лугини вул. Кошового, з черговою скаргою на бездіяльність селищного голови Петра Мельника.
Микола Войнарович розповів про те, як добивався, щоб у селищі була відновлена робота автостанції. І, нарешті, коли було вставлено тимчасову споруду – вагончик у якому люди, що чекають рейсового автобуса, могли б сховатися від дощу і снігу, доступ до нього ще декілька місяців був закритий та й освітлення не було. Лише після декількох нагадувань та публікацій в газеті, вагончик відкрили і підключили освітлення. А, щодо опалення і туалету на автостанції, про що з Мельником говорили під час встановлення вагончика, ніхто і пальцем не поворухнув.
«Хоча наш головний «брехун», так його тепер в народі називають, бив себе в груди і обіцяв, що буде і нормальний туалет і буде тепло у вагончику. Правда, не сказав коли» – сказав Микола Войнарович.
А ще Микола Станіславович розповів, як він уже два роки добивається у Мельника, щоб у них на вулиці Кошового встановили хоча б один єдиний ліхтар для освітлення ділянки де з лівої сторони закінчуються будинки і починається ліс, особливо, біля місточка (де густі зарослі чагарників і найтемніша частина вулиці), там, навіть, дорослі бояться ходити коли починає смеркати. Мова, навіть, не про дітей, яких батьки виходять зустрічати коли ті пізно повертаються зі школи на дорогу, що веде до Лугинського лісництва. Навіть, відомий в районі заступник пана Мельника, рік тому, приїжджав подивитись на це місце і авторитетно заявив, що він і сам боявся б темної пори ходити цією частиною вулиці. Злякався і більше у них на вулиці не з’являвся, а освітлення на тій страшній ділянці, як не було так до цього часу і немає.
Розповів нам Микола Войнарович і про те, як він «воював» з місцевим «бізнесворотилою» Потопальським, який без відповідних дозволів землевпорядних організацій, екологічної інспекції і підприємства електромереж, на нейтральній території між садибами жителів вулиці Кошового і Липницької, (де протікає рівчак, що впадає у річку Конявка), в охоронній зоні ЛЕП – 10КВ, будував для себе ставок, а грунт з багном, піском і камінням та залишками очерету вивозив на поле біля лісу за Лугинським ДЕУ. Про розміри того ставка можна здогадатися, подивившись на кількість вивезеного цього непотребу.
«Порушена місцева екосистема, знищено частину поля де люди випасали худобу, грубо порушені правила і закон про охорону об’єктів енергетики і хто за це відповість? Потопальський сказав, що все це йому дозволив робити Мельник» – з обуренням розповідав Микола Станіславович.
«Виявляється, що, окрім вміння вішати членам громади «вареника на вуха», Петро Мельник довів всім, що він тепер може одноосібно не тільки вирізати дерева в парку, а й приймати рішення щодо локального порушення і знищення екосистеми та надавати відповідні дозволи, не звертаючи уваги на діюче законодавство України» – продовжував Микола Войнарович.
І саме цікаве те, що він це підтвердив Миколі Войнаровичу, коли той прийшов до нього запитати чи він дійсно надавав такі дозволи Потопальському. Мельник йому прямим текстом так і відповів – «Так, я надав дозвіл Потопальському на вивіз грунту на поле біля лісу за ДЕУ і ми його пізніше розгорнемо там».
Не дай Боже вони це зроблять! Знищать ще більшу частину поля, адже там не чистий грунт з перегноєм і мулом, а одне каміння і річковий пісок із залишками очерету і коріння.
Ми вирішили перевірити все те, що розповів Микола Станіславович і виїхали на місце. Те, що ми побачили і почули від людей, не тільки ще раз підтвердило все, про що нам розповідав Микола Войнарович, а й викликало у нас огиду і обурення такими бездарними не професійними та брехливими діями голови Лугинської ОТГ.
Грунт Потопальського, якщо його можна так назвати, розтягнувся на полі шириною біля 20 метрів і в довжину на добру сотню метрів, а може і більше. Можна уявити яких розмірів незаконно будувався ставок.
А те, що ми побачили у туалеті і біля нього на автостанції просто жах!!! Туалет напіврозвалений, чоловіча половина загаджена і, мабуть, ніколи не прибиралася. Місця для справляння нужди в такому стані, що можна звалитися разом з нею в дірку, освітлення відсутнє, двері не закриваються, жіноча половина забита цвяхами (мабуть там взагалі все провалено), а біля дверей на стіні стрілкою показано, що жінкам,потрібно йти за туалет. Чим і скористалися декілька жінок не зважаючи на нас.
Це що, у нас такий європейській вибір? Це ж районна автостанція, сюди з’їжджаються люди зі всієї України та, навіть, з ближнього і дальнього зарубіжжя. Що вони про нас подумають? Невже пану Мельнику не соромно перед людьми, зайшов би хоча б один раз у цей туалет і подивився, як він вже «з…..ся». Це ж візитна картка громади. Мельнику потрібні лавочки і ліхтарики, а що робиться під носом, на вулицях, які стикуються з центром селища, на окраїнах і навколо селища він не бачить.
За розвалений паркан, біля в’їздного знаку в селище, ми писали уже не один раз, він як лежав там до свята селища так і продовжує лежати сьогодні. Скрізь завали із сміттям, головне сміттєзвалище стало ще гіршим ніж було, хоча Мельник там і бігав із своїми «дармоїдами» показово, збираючи целофанові пакетики у минулому році.
Скажіть, добрі люди, кому потрібен такий голова, який роками не реагує на звернення громадян, а якщо і реагує із запізненням то, в більшості, тільки обіцяє і нічого з того не виконує. Роздув штати, оточив себе підлабузниками і піднімає собі і їм зарплати, а замість того, щоб займатися розвитком і благоустроєм селища та всієї громади – займається тільки власним піаром і майбутніми виборами. Адже, для обігріву вагончика автостанції потрібно всього біля 2,0 – 3,0 тисяч гривен. Прозвітувати б Мельнику відкрито про свою зарплату та найближчих помічників, хай би люди побачили, що вона значно більша ніж та, що у деяких чиновників районної держадміністрації. Мабуть, у нього духу не вистачить зробити це, бо не буде чим крити.
І все це він нагло робиться при несвоєчасних виплатах зарплати працівникам освіти, районної лікарні і закладів культури, при масовому скороченні працівників лікарні, яка вже на грані закриття, скоро дійде черга і до малих некомплектних шкіл. Петро Мельник завів, через свою бездарність і жадібність, громаду в глухий кут і скоро доведе її до повного розвалу.
Ми звертаємось до всіх жителів нашого району – не робіть більше таких рокових помилок, не обирайте таких бездар, як Петро Мельник у керівні органи громади. У районі є грамотні і фахові люди, які мають великий досвід керівної і практичної діяльності, вони є в кожному селі, живуть і працюють серед нас. Уважніше придивіться до них. Скоро вибори до місцевих органів самоврядування, оберіть самих достойних і активних, самих чесних і порядних, такі у нас в районі ще є. А таких, як Петро Мельник – потрібно гнати в шию і більше ніколи не допускати до влади.
Якщо хтось вважає, що це не так, залишаємо за ними право на спростування цієї публікації.
