Місто в північній частині Житомирської області впродовж останніх 10 днів кардинально поміняло звичний своїм мешканцям вигляд. Вулиці спорожніли. Невеличкі скупчення людей можна спостерігати хіба що поруч із входами до супермаркетів відомих рітейлерських мереж. Приблизно такі ж за чисельністю черги городян вишиковуються до значно менших за площею продуктових магазинів, на кшталт “М\’ясної лавки”. Бо рішенням Коростенської міськради на кожного з відвідувачів таких торгових точок має припадати щонайменше 5 квадратних метрів “внутрішнього простору”.
– Батюшка вчора у церкві казав: “Нє шкодуйте горілки, щоб обробиті поверхні, яких торкаєтесь! А іще горілку можна всередину вживати”, – чую від незнайомого чоловіка років 45, що розмовляє з кимось по мобільному. – У тебе є первак?
Розмови про безсумнівну користь перваку – самогону, що утворюється на першій стадії перегонки – в наших краях гуляють не перший день. Звична 40-градусна горілка, яку продають в магазинах, для ефективної дезінфекції не годиться. Потрібне пійло міцністю не менше 60 градусів, таке тільки у “надійних людей” можна придбати. А в ідеалі – спиртяга від 90+, такий, згідно загальнонародної думки, вб\’є коронавірус з першого удару!
У магазині-салоні, де приймають ставки спортивного тоталізатора, мене обслуговує дівчина в масці і в гумових рукавичках.
– Наташа, моя змінниця, сьогодні зайшла до супермаркету вермішелі купити, – ділиться зі мною Ксенія. – Куди там! Порожні полиці! Ні вермішелі, ні гречки, ні круп, – все гребуть…
– … це в якому магазині?
– В АТБ.
Сфотографувати земляків і землячок, які змітають “зі швидкістю світла” продукти з тривалим терміном зберігання, виявилося проблематично. Охоронці супермаркетів будь-якої з рітейл-мереж пильно стежать за покупцями. Останніх одночасно в торговій залі має перебувати не більше 15 (п\’ятнадцяти) осіб і це значно полегшує процес спостерігання за поведінкою відвідувачів. Як відомо, ще минулого тижня президент Володимир Зеленський віддав наказ правоохоронним органам негайно припиняти найменші спроби сіяти паніку серед українців.
Всі наявні в місті ринки наглухо зачинені з усіх боків.
У перші дні карантину біля деяких входів до цих ринків іще можна було побачити по три-чотири перекупниці, які пропонували перехожим свіже молоко і яйця. За першим сигналом жінки моментально ховали пластикові “півторачки” в сумку і при наближенні пари поліцейських заводили глибокодумну бесіду одна з одною.
Тепер цього ніде немає.
Тому в “коростенських” групах соцмереж благають не ламати багаторічний зв\’язок із тими з селян, у кого городяни роками купували вирощену мешканцями Коростенського чи Лугинського районів натуральну продукцію. “Якщо не підтримаємо цих людей зараз, не допоможемо їм реалізувати товар, – він зіпсується, а село опиниться за межі голоду!..”. Коростенцям, зокрема, пропонується домовлятися із селянами-постачальниками продуктів харчування про регулярні “автовізити” до них. Надто й вартість “натурпродуктів” в таких випадках буде помірнішою, ніж коли селяни самі вибиралися до райцентру, максимально “навантажені” величезними коробами й повними торбами.
У продовольчому магазині біля самісінького центрального ринку справжній аншлаг. Народ прибуває постійно, купує не тільки крупи, гречку і консерви, а й олію в 5-літрових пляшках. Зазвичай в будні дні на неї особливої уваги не звертають. Масові закупівлі олії робили лише по суботах і неділях, коли з Мозиря прибували рейсові автобуси з кількагодинною стоянкою в нашому місті перед зворотнім шляхом. Брати-білоруси хапають по 2-3 ємності, ну і будь-який “супутній” товар, включаючи… живці від лопат. У них у Гомельській області вся ця “пишність” набагато дорожча.
– А чорний хліб у вас можна купити? – цікавиться якийсь солідний чолов\’яга в дорогому одязі.
– До четверга завезення не буде, – засмучує його продавець.
Нині зовнішній кордон з Республікою Білорусь закрито до 3 квітня. Згодом карантин продовжать щонайменше до 18 квітня.
Тому перелякані можливою тривалою самоізоляцією місцеві жителі щосили поспішають “зробити план” за “відсутніх з поважної причини” сябрів.
У супермаркеті мережі “Сільпо” із вжитих заходів обережності відзначаю ретельно загорнуті у целофан хлібобулочні вироби, які печуть тут же і негайно викладають на прилавок.
Недорогих сортів хліба до мого приходу не залишилося. Те що пропонувалося – за ціною втричі більшою, ніж стандартні батони й буханці. Проте і ці кулінарні шедеври на стелажах “не нудьгують”.
– Олеже, розкажіть, як у вас справи?
У черзі на поповнення дисконтної карти (яка одночасно може бути використана як банківська) зі мною заговорює Марина, активістка місцевого єврейського благодійного суспільства “Міцва Чорнобиль”.
– Так як у всіх, – відповідаю. – Мер Житомира ось сказав, що у нас обов\’язково захворіють від 30 до 60 відсотків населення, питання в тому, наскільки це серйозно буде протікати…
Вмить відчуваю, як напружилися люди, які стоять за нами в черзі.
– А я, уявіть, не збираюся маску собі на обличчя натягати, – відповідає Марина. – Як мавпа не хочу виглядати. Скільки Б-г відміряв мені життя, – рівно стільки й проживу…
З приводу масок, до слова, серед народу побутують різні думки.
Багато хто вважає, що вони ефективні хіба що на обличчі… вже інфікованої людини. Здоровій людині маска навряд чи допоможе вберегтися від коронавірусу. До того ж її треба міняти кожні 2 години, а безпосередньо перед цим і після цього обов\’язково мити руки – бажано з використанням 60-градусного спиртового розчину. Зокрема, про таке заявив на недавній нараді в Коростенському міськвиконкомі головний лікар міської лікарні Микола Ходаківський. З-за чого на його адресу в соцмережах посипалися гнівні пости прибічників лідера місцевого осередку партії УКРОП Віталія Науменка. Цей депутат Житомирської обласної ради, який регулярно під об\’єктивами фото-й телекамер власноруч роздає оті маски перехожим, має намір восени виграти місцеві вибори і змістити з займаної посади теперішнього міського голову Володимира Москаленка. Володимир Васильович беззмінно керує коростенською громадою з 1998 року…
Зустріти на вулиці людину без маски – не в останню чергу завдяки PR-зусиллям пана Віталія – буває іноді складно. У місті вони вільно продаються за ціною 3 гривні за штуку.
Маски ж респіраторного типу значно дорожчі, іноді до 100 гривень. Вони теж не вічні, розраховані максимум на 12 годин безперервного використання.
Автобусне та залізничне сполучення Коростеня зі столицею повністю припинене. Що найбільше цікавить тих, хто все ж зумів дістатись власною автівкою до Стольного Граду, здогадатися нескладно. Передовсім це “соціальні” сорти хліба (у Києві вони доступні всім, не лише місцевим жителям при пред\’явленні “Картки киянина”), “казьонка” за мінімальною ціною (цю горілку теж можна купити без проблем), копчена ковбаса, олія, крупи та туалетний папір. Останнього товару наразі в Коростені, дякувати Богові, вдосталь, але… все може бути…
