Чи має право роботодавець звільнити працівника під час карантину?
Кодекс законів про працю (КЗпП) не дає права роботодавцю звільняти працівників через введення карантину або обмежувальні заходи. Однак трудовий договір може бути припинений у будь-який час за угодою сторін (стаття 36 КЗпП) або розірваний за власним бажанням працівника (стаття 38 КЗпП).
Змушувати працівника писати заяву про звільнення за власним бажанням незаконно. Якщо особа не має бажання звільнятися, вона за будь-яких умов не повинна писати таку заяву, адже в майбутньому в суді буде досить важко довести обставину, за якої її примушували написати заяву.
Незалежно від введення карантину трудовий договір може бути розірваний і за ініціативи роботодавця з підстав, визначених статтею 40 КЗпП: ліквідація, реорганізація, банкрутство або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
У такому випадку роботодавець зобов\’язаний ухвалити відповідне рішення та повідомити працівникам про звільнення письмово під розпис не пізніше, ніж за два місяці до запланованої дати звільнення, а також виплатити працівникам вихідну допомогу в розмірі не менше середнього місячного заробітку.
У випадку скорочення роботодавець повинен виплатити працівнику в середньому три зарплати (дві за період роботи і одну як вихідну допомогу).
Чи може роботодавець відправляти працівника у неоплачувану відпустку?
Відпустки – щорічні основні та додаткові, оплачувані та неоплачувані – передбачені законодавством. Відпустки без збереження зарплати – одне за найбільш поширеніших рішень, до якого вдається зараз бізнес. Фактично це один із заходів з недопущення поширення інфекції та збереження робочих місць під час карантину.
Перше, що треба знати – надання відпустки “за власний кошт” можливе лише за згодою сторін. Тобто, без згоди робітника, за законом, роботодавець не може його відправити у відпустку без оплати.
Друге – в обов’язковому порядку під час дії карантину відпустка без збереження заробітної плати надається матері або іншій особі для догляду за дитиною віком до 14 років. Детальніше в інших відповідях.
Загалом неоплачувана відпустка надається терміном на 15 календарних днів на рік. Проте в рамках боротьби з COVID-19 Рада дозволила не включати у загальний строк термін перебування у відпустці без оплати на час карантину.
Тобто, працівник за згодою з роботодавцем може отримати відпустку без збереження заробітної плати на весь час дії карантину. У разі особистої потреби в майбутньому (після карантину) працівник може скористатися такою відпусткою у інший період на строк до 15 календарних днів.
Все це стосується випадків, коли людина сама хоче піти у неоплачувану відпустку. В іншому випадку, нагадаємо, роботодавець не може відправити людину у відпустку “за власний кошт” без її згоди. Далі це уже питання домовленостей робітника і роботодавця.
Чи має право роботодавець вимагати від персоналу працювати під час карантину, а також відмовляти в наданні відпустки?
Кодекс законів про працю визначає, що власник або уповноважений ним орган не може вимагати виконання роботи, поєднаної з явною небезпекою для життя, та в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці.
Працівник має право відмовитися від роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя, здоров\’я і навколишнього середовища.
Таким чином, якщо роботодавець забезпечить працівнику умови праці, які не створюватимуть загрози його життю в період пандемії, то працівник зобов\’язаний бути присутнім на робочому місці та виконувати трудову функцію. В іншому випадку працівник може відмовитися від виконання роботи.
Встановлення карантину не впливає на право працівників на відпустки. Якщо у працівника є підстави для отримання відпустки (оплачуваної чи без збереження заробітної плати), роботодавець не вправі відмовити у її наданні.
Чи має право роботодавець вимагати працювати дистанційно?
У зв\’язку з коронавірусом, законодавець вніс зміни до Кодексу законів про працю та ввів термін “дистанційна (надомна) робота”.
Це форма організації праці, коли робота виконується працівником за місцем його проживання чи в іншому місці за його вибором, у тому числі за допомогою інформаційних технологій, але поза приміщеннями роботодавця.
Закон дозволяє застосовувати такий вид організації праці лише за взаємною згодою сторін. Якщо ж роботодавець бажає змусити працівника працювати дистанційно, то в такому випадку підлягають застосуванню приписи статті 32 Кодексу законів про працю України (зміна істотних умов праці).
Під зміною істотних умов праці законодавець розуміє у тому числі зміну режиму роботи, у цьому випадку – запровадження дистанційної роботи. Про зміну істотних умов праці працівник повідомляється не менш як за два місяці до змін.
Отже, якщо роботодавець вважає за необхідне в односторонньому порядку змусити працівника працювати дистанційно, то такі зміни можливі винятково через два місяці з моменту повідомлення працівника.
Чи зобов\’язаний роботодавець виплачувати зарплату працівникам за період карантину, у якому розмірі та в які строки?
Відповідно до закону “Про оплату праці”, зарплата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір зарплати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
Оплата праці здійснюється в першочерговому порядку. Інші платежі підприємство здійснює після виконання зобов\’язань щодо оплати праці.
Згідно з трудовим договором, роботодавець зобов\’язаний виплачувати зарплату в повному обсязі, якщо він доручає працівнику виконувати роботу вдома.
Зменшення заробітної плати можливе лише в таких випадках:
– Якщо працівника відправлено у простій. За таких обставин роботодавець повинен виплачувати 2/3 від середньої зарплати. Оплата здійснюється двома платежами на місяць, проміжок між якими не перевищує 16-ти днів.
– Якщо за згодою працівника його переведено на неповний робочий день. Тоді оплата проводиться пропорційно до кількості відпрацьованих годин (як кажуть, на пів ставки: чотири години роботи на день та 50% зарплати).
– Якщо працівник оформлює оплачувану відпустку згідно з встановленим графіком. Тоді оплата проводиться з розрахунку середньоденної зарплати працівника та начисляється не пізніше, ніж за три дні до початку відпустки.
Запровадження карантину не звільняє роботодавця від обов\’язку вчасно і в повному обсязі виплачувати заробітну плату.
Відпустка без збереження зарплати надається максимум на 15 днів на рік. Що робити роботодавцю з продовженням карантину?
Цю проблему законодавець вирішив ухваленням закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”.
Зокрема, статтю 84 КЗпП (відпустки без збереження заробітної плати) доповнено абзацом, згідно з яким термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається у загальний термін, визначений законодавством для такого виду відпусток.
Отже, відпустка без збереження заробітної плати може надаватися працівнику на весь час встановлення карантину. Однак роботодавець не має права примусово відправляти працівника у відпустку. Планування відпустки – це результат домовленості між працівником та роботодавцем.
Як оформляється відпустка з догляду за дитиною на час карантину, на який термін передбачена та як оплачується?
Стаття 25 закону “Про відпустки” передбачає, що відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов\’язковому порядку матері або іншій особі для догляду за дитиною віком до 14 років на період оголошення карантину на відповідній території.
До осіб, які мають право на відпустку на період карантину, належать матір, батько, баба, дід, інші родичі, особа, яка усиновила дитину або взяла її під опіку, один з прийомних батьків, один з батьків-вихователів.
Період, на який оголошено карантин, повинен бути підтверджений документально. Це може бути рішення про тимчасове припинення навчального процесу у навчальних закладах та установах освіти. Загальноосвітні навчальні заклади у зв\’язку з цим видають накази про призупинення навчального процесу.
Якщо працівник бажає отримати відпустку, він мусить подати заяву про її надання, до якої долучити копію свідоцтва про народження дитини.
Ознайомившись із заявою працівника про відпустку та документами, роботодавець зобов\’язаний видати наказ про надання працівнику відпустки без збереження заробітної плати на період оголошення карантину.
