Лише 30 років тому 22 квітня було “красным днем календаря”. Відзначали його у Радянському Союзі в першу чергу жовтенята, потім пілнери, вже потім комсомольці.
А чи святкували комуністи і скільки було тостів – про це авторові цієї замітки невідомо.
Нинішнє покоління “наїлося” досхочу соціалізму, побачило продажних комуністів, які ще вчора нас захищали від акул капіталізму, а сьогодні самі стали цими акулами…
Але ми забули інше: одна річ – комуністи 20-х років, зовсім інша – комуністи 30-х і 40-х, і зовсім-зовсім інша – комуністи 70-х чи 80-х.
Сьогодні ми бачимо як Україну та її багатства розтягують по приватних кишенях ненажерливі чиновники та олігархи. Коли практично зникла безкоштовна медицина, безкоштовна освіта, коли роботяга не має ніяких прав, а мільйонерам-злодюгам відсьогодні дозволено вже сидіти в камерах підвищеної комфортності.
Ми просто не можемо повірити, що у 20-х роках нова червона влада не розтягла по кишенях відібрані багатства у царської сім\’ї, буржуазії та поміщиків. Маєтки і шикарні палаци були віддані під безкоштовні лікарні, безкоштовні школи та вузи. Величезні гроші були вкинуті в культуру. Була знищена кастовість, яка зараз знову відроджується…
І сьогодні діти сучасних українських мільярдерів і мільйонерів дивляться на нас як на нікому не потрібних комашок.
І ще боляче згадувати, що в 20-х роках всі державні та поміщицькі землі були БЕЗКОШТОВНО роздані селянам, а не продані як зараз олігархам та закордону…
