— Одразу після оголошення карантину я написала оголошення у Facebook, що будемо приймати замовлення онлайн. Наразі мусимо працювати так. Щоправда, доставку організовуємо лише при умові замовлення понад 500 грн. Мені шкода людей, які замовляють менше, але в таких умовах, які маємо нині, не можу витрачати даремно пальне. Інші клієнти мають можливість забрати продукти безпосередньо з рук. Щоправда, був випадок, коли мені телефонував чоловік з Києва і просив організувати доставку для старенької мами. Звичайно, що у такому випадку відмовити не змогла, хоч це було і невеличке замовлення.
Активно доставляли продукти і перед Великоднем. Попри все це, сьогодні наш онлайн-магазин приносить дуже малі прибутки. Доходи впали фактично на 90%. Говорити про якісь заробітки просто не можу. Дуже важко так раптово залишитись без роботи, без клієнтів та без замовлень. Це єдиний наш сімейний заробіток, тому зараз фактично усі члени моєї сім’ї живуть на збереження та вже навіть, зізнаюсь, на кредитні картки…
Зрештою і клієнти сьогодні також за кредитні кошти розраховуються – я це бачу по скрін-шотах про оплату. Люди вже просять не кілограм, пів кілограма сиру, а 200 грам, бо просто не має грошей. Коли ж пропоную у борг, відмовляються…
Складається враження, ніби малий бізнес хочуть просто знищити. Чому нам не можна було дозволити працювати?! З обмеженнями, так, але працювати. Тим паче, на нашому ринку у всіх, хто торгує продуктами, є окремі магазинчики. Єдиний мінус, що це на території ринку. Я б так само могла торгувати, як сьогодні хлібний магазин працює. І також впускала би по одній людині в магазин, як і вони.
Адже попри все це, мусимо ще платити ще оренду… Добре, що хоч знизили її вартість. Після карантину плануємо відкрити свій магазин в Малині, щоб не бути залежними від ринку. Але на це ще доведеться заробити.
