Сайт Житомир-Онлайн та громадське об\’єднання “Я Люблю Житомир!” розповідають, як живуть житомиряни під час карантину.
У Житомирі багато людей знають Ігоря Орлова. Підприємець, депутат Житомирської міської ради, секретар міськради у 2003-2006 роках, заступник губернатора Житомирщини у 2011-2012 роках – такими були віхи його суспільно-політичної діяльності. Свого часу підступна хвороба не схилила характеру Ігоря Віталійовича і сьогодні він працює у рідному вузі, у якому розпочиналася його студентська біографія. Сьогодні Ігор Орлов – професор кафедри бухгалтерського обліку та аудиту державного університету «Житомирська політехніка». Як живе і чим займається в умовах карантину науковець – найперше запитання, із яким ми звернулися до І.В.Орлова.
– Колектив нашого університету був готовий до роботи в умовах карантину, адже дистанційне навчання, участь в онлайн-конференціях вже декілька років успішно практикується у повсякденному навчальному житті вузу. Жодного дискомфорту із приводу запровадженого карантину ми не відчули, хоча, звісно ж, краще навчатися у звичному режимі, – говорить Ігор Орлов. – У мене під час карантину з’явилося відчуття своєрідної академічної відпустки, яку зазвичай науковці використовують для підготовки кандидатської чи докторської дисертації.
-У вас і кандидатська, і докторська дисертації залишились у минулому, але, тим не менше, тем для досліджень сьогодні вистачає?
-Більше, ніж вдосталь. Зверніть увагу, ми постійно чуємо, що нинішня пандемія співпала із початком потужної економічної кризи, яка зачепить економіки усіх країн світу. За кілька місяців ми вже й наче звикли до часто вживаної фрази «Україна після карантину стане іншою». Я погоджуюсь із її змістом, однак закликаю наукову громадськість звернути увагу на оте ключове слово «іншою». Якою іншою? Які зміни нас очікують і що ми маємо робити, аби криза не завдала нам непоправних втрат?
-На ці питання поки що відповіді немає?
-Не має і не могло бути. Адже криза лише розпочинає свою руйнівну ходу. Але завдання науковців – якомога швидше встановити діагноз захворювання української економіки і тут же давати рецепти для її лікування. Власне кажучи, цим я наразі і займаюся.
Аналізую перші показники економіки країни у перші місяці нинішнього року. Намагаюсь максимально швидко отримувати навіть вчорашні чи позавчорашні цифри, показники тих змін, що сталися у нашій економіці. Вже сьогодні можу сказати: такого кошмару в українській економіці, як зараз, ще не було. Порівняння, які ми застосовуємо у ході аналізу статистичних показників економічного життя України, змушує нас закликати і владу, і громаду України бити на сполох і вживати найрішучіших, або ж навіть і надзвичайних заходів.
– Ігоре Віталійовичу, чимало людей, які опинилися у вимушених відпустках, свій вільний час витрачають на читання, перегляд фільмів і т.п. Як у Вас із цим, щось виходить?
-Ну, загалом, художня література для мене завжди була універсальним засобом відпочинку. Маю чудову власну бібліотеку. Вже не такими темпами , як колись, але й досі вона поповнюється. Сьогодні дехто покладається лише на ресурси Інтернету, але книга для мене назавжди залишиться книгою. Адже навіть шелестіння сторінок створює особливий настрій, який від споглядання у монітор не з’явиться ніколи.
-Сьогодні кажуть, що найближчі роки стануть для України часом для випробувань..
– І я можу з цим погодитись, але ж, разом із тим, заспокоїти наших співгромадян – Україна у такій ситуації буде не самотньою. Фактично увесь світ змушений буде складати екзамен на вступ до нової епохи. Довго говорити про її можливі і наймовірніші ознаки не буду, бо це дуже масштабна тема. Але для своїх земляків, які переживають незвичні умови карантину, мушу нагадати одну гарну думку, висловлену засновником теоретичної фізики Альбертом Енштейном. Так от, легендарний вчений зауважив, що майбутнє світу належатиме все ж таки ЗНАННЯМ, а не ГРОШАМ. Впевнений, що якраз нам вже у найближчій перспективі у цьому доведеться переконатися. Але відповідні висновки зробити треба зараз, вже сьогодні.
