Поки підприємці всіх рангів, масштабів та мастей вимагали у влади дозволів на роботу та діяльність із 1-2 травня, Кабмін провів чергове засідання і продовжив карантин в Україні до 22 травня 2020-го року.
Щоправда із 11 травня можуть працювати парки, перукарні, магазини і , мабуть, ринки.
Але нічого не говориться про транспорт. Про те, як дістатися людині (жителю) до ринку, магазину чи, зрештою – до перукарні, поки що ніхто не подбав. Особлива тема – село. Воно й досі перебуває у стані ізоляції.
Люди стогнуть у буквальному розумінні слова. У когось є потреба поїхати до лікаря, бо треба пройти курс обов’язкового лікування (крапельниці). У когось зламався зуб (і таке буває) і є потреба негайно потрапити до стоматолога. А скільки всього треба купити для домашнього вжитку. На вулиці весна і у селі розпочався сільськогосподарський сезон. І все це – в умовах цілковитої ізоляції. Це – жах!
Але і у місті не краще. Якщо людина захворіла, або ж у неї загострилася котрась із хронічних хвороб, до лікаря (так званого «сімейного») сьогодні не потрапити. Лікарі – на карантині! Лабораторії, які роблять аналізи – також! Який вихід? Береш гроші і йдеш у приватну клініку: там тобі і обстеження, і аналізи. Все – ок! Але за гроші! А якщо немає грошей? А то ваші проблеми!
Ось так ми збираємось змінюватись! Ось так ми дбаємо про людей, яких ізолювали один від іншого. І яких ізолювали від життя! А ми кажемо – коронавірус! Ми кажемо, що ми тримаємось! Щось не так! Але ж і терпець не безкінечний!
