Її історія, як на теперішні часи, просто вражає. Ну, скажіть, де можна було б почути про медсестру із Житомира, яка, в силу певних причинчи сімейних обставин, виїхала на постійне місце проживання до Ізраїлю, склала там відповідні екзамени та пройшла тестування, аби вже влітку 2020-го року розпочати ( а точніше продожовжити)свою професійну кар’єру на новому місці проживання.
Але на початку березня 2020-го року Юлія приїхала до Житомира у гості до батьків. Звісно, не надовго – всього на кілька тижнів .Тут її застала звістка про пандемію коронавірусу, про запровадження в Україні карантину і т.п. Вона могла б спокійно сидіти вдома разом із батьками і чекати, аж поки обмеження та заборони в рамках карантину будуть зняті.
Аж ні! Юлія Димбровська вирішила інакше. Вона , як професіонал своєї справи, а головне, як людина, яка щиро віддана своїй професії, що зобов ‘язує допомагати тим, хто цього потребує, вирішила допомогти своїм колегам. Якщо точніше – своїм колишнім колегам. Свого часу, ще до від’їзду до Ізраїлю, Юлія працювала медсестрою в Центральній міській лікарні №1 міста Житомира. До речі., розпочинала свою медсестринську біографію якраз у інфекційному відділенні. Тому і колектив відділення, і його завідувачка Оксана Волкова залюбки взяли Юлю Дибровську до себе на роботу. На період найбільших навантажень і випробувань, які випали на колектив інфекційного відділення у березні- травні 2020-го року. Юля й досі тут працює палатною медсестрою. Все тут для неї звично і освоюватися, або проходити адаптацію, їй не довелося. За кілька місяців, у липні, Юлія повернеться до Ізраїлю, де має скласти ще один іспит для отримання ліцензії і дозволу на роботу у цій країні. А поки що вона виконує свій благородний обов’язок у Житомирі. У рідному для себе колективі і на звичному місці роботи.
Сьогодні, 12 травня, коли в Україні відзначають День медсестри, ми щиро, тепло і сердечно вітаємо Димбровську Юлю, так само, як і її колег по роботі, із професійним святом. Наші любі медсестри! Нехай Вас оберігає БОГ! І нехай Вам щастить!
