Минулі вихідні в Україні були позначені двома календарними датами. У суботу, 16 травня Україна відзначала День Європи, а наступного дня у всіх містах та селах нашої держави вшановували пам\’ять жертв політичних репресій. Щоправда в умовах карантину обидві «дати» для більшості громадян пройшли непоміченими. У Житомирі, наприклад , вшанування пам’яті жертв політичних репресій обійшлося двома зверненнями на веб-сайтах Житомирської обласної та міської рад.
Між тим, саме вшанування пам’яті жертв політичних репресій нагадує житомирянам та мешканцям області про складні, драматичні і дуже трагічні життєві історії, що випали на долю десятків тисяч полісян у період з 1920-х по 1991-й роки. Адже точної цифри людей, яких заарештовували, засуджували чи страчували за вироками так званих «трійок», ми й сьогодні не знаємо. Хоча відомо, що у період із 1991 по 2001-й рік в Україні, згідно Закону «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні» реабілітовано 248 тис.810 осіб. Цікаво, що 117 тисяч репресованих мешканців України органи правосуддя відмовили у реабілітації. Чому? Загалом – невідомо. Однак сумарна цифра тих, кого реабілітували і тих, кому відмовлено у праві на реабілітацію, не може бути сумарним результатом кількості репресованих, заарештованих, засуджених і розстріляних жителів нашої країни. Адже дуже багато (йдеться про десятки тисяч) сімей не знає, і навіть не цікавиться історією своїх дідів чи прадідів, яких «забрали» якоїсь ночі 1937 чи 1938 року. Тим паче, що Житомирщина мала певні особливості у проведенні репресивної політики щодо громадян за певної етнічної ознаки. Так, наприклад тотальних репресій зазнали майже всі жителі Мархлевського національного району, де жило понад 30 тисяч громадян польської національності. До речі, тоді ж такої самої долі зазнали громадяни польської національності у всіх районах Житомирської області. Так само, як із поляками обійшлася Радянська влада із жителями Пулинського національного району, населеного етнічними німцями. Репресіям (в основному –виселенню) підлягали більше 30-ти тисяч етнічних німців, що жили у Житомирській області.
Аби відновити у пам’яті жителів Житомирської області інформацію про репресованих земляків, в області тривалий час (більше двох десятків років) працювала редколегія науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією». Житомиряни підготували сім книг із прізвищами та короткими біографічними довідками щодо десятків тисяч людей, підданих репресіям на території нашої області. Однак у 2016-му році житомирська редколегія книги «Реабілітовані історією» була позбавлена бюджетного фінансування і по суті розпалася. Цікаво, що до завершення свого найголовнішого завдання – оприлюднення біографій усіх людей, які були репресовані у радянський період, колективу редколегії достатньо було лише рік робочого часу. Аби не сталося так, що історичне забуття (амнезія) не поглинуло фіксованих згадок про невинно репресованих полісян, влада Житомирщини має подбати про завершення опрацювання та видання друкованих матеріалів у подальшому виході тому (томів) книг «Реабілітовані історією».
Ну, і наостанок мусимо нагадати нашим читачам, що напередодні Дня пам’яті жертв політичних репресій в Україні розпочав роботу Консультаційний центр з пошуку інформації про репресованих людей. Він діє при Інституті Національної пам’яті . Для пошуку чи уточнення інформації про репресованих їхні родичі чи краєзнавці можуть звертатися по телефону (044) 298 – 12 – 12. Або ж 067 – 298 – 18 – 18. Іншу інформацію про можливість та варіанти пошукової діяльності можна знайти на веб-сайті: hdauinp.org.ua
