Дев’ять місяців влада витратила невідомо на що, замість того, щоб бі-і-ігом підготуватися до другої хвилі карантину
Про це на своїй сторінці у фейсбуці пише Соломія Бобровська.
Суспільство мало бути вже спокійне – що є плани Б і В із розгортання додаткових ліжок, є кисень і є ШВЛ. А ще не переживати, що в лікарнях бракує медиків, деякі з яких продовжують працювати самі, хоч і хворі на коронавірус. Але ні, треба було займатися чим завгодно – лише не цим. Навіть можна було очільникові МОЗ іти в Одеську облраду! А що – часу ж вистачає на все!
Але тепер уряд хоче врятувати українську медицину від колапсу…абсолютним нищенням українського бізнесу.
Тепер ті кафе, ресторани, перукарні, які вижили навесні й не збанкрутували – пропонують добити восени.
Чи допоможе карантин вихідного дня зупинити ріст захворюваності? На мою думку, ні! Бо ми розуміємо, що основні джерела передачі вірусу будуть все одно в будні дні. Тому – це все видається радше імітацією бурхливої діяльності.
А от по бізнесові такі ноу-хау вдарять шалено. Бо ж 80% виручки кафе й ресторанів припадає саме на вихідні. Так само магазини одягу половину своїх доходів отримують саме на вихідних.
І будьмо відверті, саме бізнес насамперед підставляє плече для підтримки медицини в період пандемії! І саме бізнес поніс шалені витрати, щоби вписатися в урядові вимоги щодо масок і рукавичок для персоналу, санітайзерів, безпечної дистанції та регулярної дезінфекції.
Переконана, що ефект від карантину вихідного дня 100% буде – негативний. Це просто доб\’є нашу й так багатостраждальну економіку. І тут маємо ще раз порушити питання про ефективність уряду. Бо ж Фонд боротьби з коронавірусом мав би іти передовсім на лікарні й на допомогу бізнесові, а не на закатування в асфальт. Уряд міг би говорити про карантин вихідного дня, якби Фонд пустили на доплати людям на час вимушеного простою та на дотації бізнесові на час вимушеного карантину. А так – закривати бізнес – це просто стріляти собі в ногу.
Ми можемо мати рівні дороги, якими буде нікому їздити. Просто грошей не буде: ані на поїздки, ані на розваги. Можемо перерізати на зупинках стрічки, а медики втрачатимуть сили та здоров’я просто в лікарнях. Бо держава за дев\’ять місяців не подбала про їхні умови праці й організацію лікарень у часи боротьби з епідеміями.
А від такого потужного удару по бізнесові маємо розуміти – грошей більше не стане. А отже – ні лікарям, ні лікарням, ні пацієнтам – точно не буде легше боротися з пандемією. Але ж для того, щоб це розуміти, горизонт планування треба мати трохи більше, ніж на тиждень уперед.
