А ви знали, що у Житомирі на тролейбусну лінію виходить приблизно половина рухомого складу? Більшість маршрутів обслуговують хліви на колесах, які у спеку є пеклом. І ось я їду із точки А у точку Б на «зеленому», новому тролейбусі із затіненим склом та… кондиціонером. Правда, можна жити? Можна і треба.
Тим часом бачу хлів, який їде із відчиненими дверима. Можна так? Ні. Але у нас можливо, бо пригодовані і в кабінетах, і за межами.
Можна скільки завгодно говорити про любов до житомирян, організовувати майстерні міста за участі іноземних гостей, але хто виправдає чманіння наших людей у цих тортурах?
До речі, Житомирська Міська Рада, NFC досі не працює у деяких хлівах.
Олена Галагуза
