Черговим актом медичної реформи на Житомирщині стала звістка про зняття із посади директора Житомирського медичного лабораторного центру Зиновія Парамонова. Минулорічна історія знову дзеркально повторилась і тепер вже Міністр охорони здоров ‘я Віктор Ляшко вирішив вже із другої спроби остаточно звільнити незручного для себе чиновника. Чим же завинив перед міністром охорони здоров\’я Зіновій Парамонов?
Формально – нічим. Просто у вересні 2021-го видатному хірургу і вмілому адміністратору З.М.Парамонову виповнилося 74 роки. Вік поважний, але й досвід та знання, а найголовніше – вміння знаходити правильну відповідь у найскладніших ситуаціях – це головний аргумент на користь Зиновія Парамонова. Тому й працював він не покладаючи рук. Принаймні жодних нарікань на роботу очолюваного ним закладу ні в кого не було. Знають про це в управлінні охорони здоров’я, знає про це губернатор і його найперша заступниця, які розуміють справжню ціну стабільності у роботі медичного лабораторного центру.
Але є й інші чинники, на які представники нинішньої влади реагують аж занадто хворобливо. Минулорічна історія із звільненням З.М.Парамонова , яка викликала ажіотаж у Житомирі, а головне – супротив трудового колективу, призвела до того, що у вересні 2020-го року, після тримісячних судових «розборок», Зіновій Парамонов знову повернувся у своє керівне крісло. Звісно ж, головний санітарний лікар України Віктор Ляшко запам’ятав таку непоступливість житомирського директора і вирішив поквитатися із строптивим ветераном при першій же нагоді. І ось така нагода з’явилася. По перше, Ляшка підвищили у посаді, призначивши на посаду міністра охорони здоров’я України. Ну, і тепер міністр, у якого всі обласні медичні лабораторні центрі знаходяться у «прямому» підпорядкуванні, вирішив звільнити З.М.Парамонова остаточно. І час для цього вибраний невипадково. Житомирщина увійшла до «червоної зони» із поширенням пандемії COVID-19. Щодня у області збільшується чисельність хворих і госпіталізованих пацієнтів. Але при чому тут директор медичного лабораторного центру? Ні при чому. Але ж є й інші фактори, які для міністра важать дуже багато. Наприклад, існує чи виникла необхідність працевлаштувати на гарну і «непильну» керівну посаду певну людину. Близьку до влади чи потрібної комусь людину. Ось тому й звільнили З.М.Парамонова. А кого призначать? Можна навіть до ворожки не ходити, щоб спокійно стверджувати – конкурсу на посаду директора державної установи «Житомирський медичний лабораторний центр» ніхто не проводитиме. Призначать «свого» виконуючого обов’язки і на тому все й скінчиться. Тим паче, що й Житомирська обласна влада вже давно і успішно практикує дуже ганебну практику влаштування на посади керівників комунальних підприємств керівників зі статусом «тимчасових виконувачів обов’язків». Тому нічого незвичайного у тому, що Зиновія Парамонова все ж таки «зняли» із посади, ніхто не побачить. Звісно ж, обласна влада ризикує, якщо раптом у пік пандемії певні недоліки чи збої у роботі важливої установи (медичного лабораторного центру) все таки стануться. Якщо новий керівник раптом десь підкачає? Хоча тоді всі «стрілки» впадуть на самого міністра. Тобто – Віктора Ляшка.
Ще один наслідок історії зі звільненням З.М.Парамонова можна назвати суто політичним. Або ж точніше – суспільно – політичним. Йдеться про те, що люди, народ, громадськість усієї Житомирщини ще раз переконається у тому, що влада «слуг народу» не хоче, не вміє, не прагне діяти продуктивно, конструктивно і грамотно. Адже збурення ситуації, як то кажуть, на рівному місці – це не показник талановитого керівника, а навпаки – його елементарний непрофесіоналізм. Це найпершим чином стосується Віктора Ляшка. Адже, за логікою речей, міністр охорони здоров\’я найпершим чином мав би (і повинен був) спитати у губернатора Віталія Бунечка, чому у такий надзвичайний час Житомирщина вже дев\’ятий місяць перебуває без керівника управління охорони здоров\’я?І лише після вирішення такого важливого питання варто було б взятися і за звільнення 74-річного Зиновія Парамонова. Тим паче, що сам факт такого звільнення можна було узгодити, як то кажуть, «без шума и пыли». Але «слуга» Віктор Ляшко цього не вміє. І не хоче вчитися. І з цим у нас – прямо біда!
