Зайдіть на YouTube і наберіть у рядку пошуку відео: «Засідання бюджетної комісії Житомирської обласної ради від 04.02.2021». Ви побачите цікаву картину. Депутати облради протягом трьох з гаком годин намагаються зрозуміти, куди й на що саме йдуть бюджетні гроші – зокрема, виділені на розвиток спорту. 2019 року Житомирщина була лідером за обсягами фінансування фізичної культури та спорту в перерахунку на душу населення. І які ж результати?..
Вклали мільйони – отримали пшик
«Найвище досягнення будь-якого спортсмена це участь в Олімпійських іграх. На ігри в Токіо ми, Житомирська область – підготували всього 4 спортсмени. Це веслування на байдарках і тріатлон…» – каже депутат облради Микола Григорович. Водночас в області за різними програмами тренуються сотні й тисячі спортсменів. Принаймні, вони фігурують у звітах Департаменту культури, молоді та спорту Житомирської ОДА. Чи нема тут «мертвих душ» і приписок? Чи раціонально використовуються кошти з бюджету? І чому в області такий низький «коефіцієнт корисної спортивної дії»?
У травні 2021 року Григорович направив запит на інформацію на ім’я голови ЖОДА Віталія Бунечка. Депутат хотів знати: кому і скільки виплатили коштів; з якими федераціями укладено угоди; як розподілили кошти по видах спорту, в тому числі олімпійських. Відповідь з Департаменту культури, молоді та спорту була феєричною. По-перше, чиновники ухилилися від чіткої відповіді на одне з головних запитань (виділено жовтим).
По-друге, Миколі Григоровичу відповіли на… 1037 сторінках. І виставили за це депутату рахунок на 4662 гривні 68 копійок. «..інша частина запитуваної інформації буде надана Вам після оплати фактичних витрат на копіювання та друк відповідно до наданого рахунку, що додається…» – написав директор департаменту Максим Обшта.
«Динамо» (Житомир)
Заступник голови Житомирської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» Леонід Українець йде поперед мене, трохи кульгаючи. Це наслідки травм професійного спортсмена. Він з гордістю показує мені оновлений спорткомплекс із трьома залами.
«Віддали 40 соток зайвої землі інвестору (забудовнику) – отримали від нього 5 мільйонів гривень на ремонт. На перший погляд, сума не мала. Але… Мільйон сплатили державі у вигляді податків. Ще чимала сума пішла на розробку проекту. Перше, що ми зробили – заради енергозбереження поставили у всьому спорткомплексі нові вікна. Далі – внутрішні роботи: реабілітаційний центр з невеликим басейном, оновлені санвузли, душові, роздягальні. Повністю оновили зовнішній фасад. На все це пішло близько 3,5 мільйонів. І коли кажуть про ремонт за 14 мільйонів у спорткомплексі «Авангард», який удвічі менший за наш… Мені стає страшно!» – каже Леонід Українець.
«Інфляція за два роки «з’їла» пару сотень тисяч гривень, які ми хотіли витратити на дизайнерське оформлення залу і відкоси склопакетів. Нові вікна стоять, але вони ще не «працюють» так, як треба. Руку тримаєш – пташки залітають, образно кажучи. У нас тренуються чотири волейбольні команди, тренуються дівчатка-гімнастки. Переживаю, що їм взимку буде холодно…» – коментує Леонід Українець.
На завершення реконструкції житомирського комплексу «Динамо» потрібна відносно невелика сума. Леонід Українець розраховує як на допомогу товариства «Динамо», так і на обласний бюджет. Зрештою, база олімпійської підготовки спортсменів має на це повне право. «Велике будівництво» тут ні до чого. Ми на 90% все зробили самі. Треба тільки допомогти завершити роботи. Панове чиновники, ви ж самі прийдете на урочисте відкриття, щоб перерізати стрічку – і записати собі в актив спортивний об’єкт європейського рівня!» – додає він.
Водночас Леонід Українець не приховує свого критичного ставлення до чиновників Департаменту культури, молоді та спорту. За його словами, з-поміж більш ніж двох десятків працівників лише троє мають хоч якусь профільну освіту.
«Управління у справах кохання, мотокросу і випікання пиріжків з капустою»
Директор спорткомплексу «Динамо» переконаний: таких непорозумінь не було б, якби в області існувало профільне управління спорту з компетентним керівництвом. Яке розуміє, що таке спорт – і скільки разів треба впріти, аби там чогось досягти. Сьогодні є Департамент культури, молоді та спорту. Чому три важливі, але геть різні сфери діяльності звалили в одну купу – не знає ніхто. Серед структурних підрозділів Житомирської обласної державної адміністрації – 7 департаментів, 3 управління, 2 відділи, 1 служба і 1 архів. Хто, коли і для чого вигадав цю пістряву абракадабру – невідомо. Що заважає впорядкувати структуру ЖОДА і створити 15-16 стандартизованих відділів (департаментів) з чітким профілюванням діяльності? Що заважає створити окреме Управління спорту та фізичної культури і залучити до його роботи фахівців, які мають бодай якісь особисті досягнення у спорті – а не просто прийшли за оголошенням про заміщення вакантних посад? Запитання риторичні.
27 жовтня я зателефонував особисто Максимові Обшті. Я просив виділити 10 хвилин на маленьке інтерв’ю, аби уточнити деякі моменти та розставити крапки над «і». Я пропонував зустрітися у середу, четвер чи п’ятницю, у будь-який зручний для чиновника час. Але пан Обшта ухилився від зустрічі, пославшись на страшенну зайнятість. При цьому пообіцяв, що спробує знайти вільний час у понеділок… Можливо, я в чомусь упереджений. Але у мене склалося тверде переконання: керівництво Департаменту культури, молоді та спорту це вкрай слабка ланка обласної влади. Яке дискредитує ЖОДА загалом – та її голову Віталія Бунечка персонально.
Потрібні ще якісь докази? Будь-ласка! Національний олімпійський комітет у Житомирські області б’є в усі дзвони і називає ситуацію зі спортом в області «критичною».
