Напередодні Різдва житомирська етнографиня Інна Величко показала кореспондентам, як приготувати автентичну поліську кутю, та розповіла про традиції облаштування святкового столу.
Кутю господиня запросила журналістів готувати у своїй садибі “поліській хаті”, що у селі Городське під Житомиром.
На столі вже стояли всі необхідні для приготування поліської куті інгредієнти, серед яких – мак та горіхи.
“Мак, – каже Інна Величко, – додавали для багатства родини і для її плодючості. Горіхи уособлювали силу, мужність та достаток. А ще обов\’язково мав бути мед”.
Основними інгредієнтами поліської куті є пшениця та сушені фрукти – з фруктів, зібраних та засушених влітку, робили узвар, на якому і варили кутю. Сушені груші, яблука та чорнослив варили у печі упродовж пів години, а тим часом господиня бралася за пшеницю, яку треба було очистити від лушпиння у ступці.
“Робота ця нешвидка і доволі трудомістка, – розповідає етнографиня, показуючи, як саме очистити пшеницю у ступці. – Очищену та перевіяну пшеницю заливали водою і давали настоятися упродовж ночі, після чого варили, А поки варилася пшениця, не менше уваги треба було приділити маку”.
Мак, зі слів Інни Величко, треба проварити і перетерти у макітрі, щоб кутя не гірчила і була насичена маковим молоком.
Далі треба подрібнити горіхи качалкою і нарізати відварені в узварі фрукти.
Після чого усі інгредієнти відправляють у макітру з маком, добре перемішують і дають настоятися не менш як 12 годин.
А тим часом етнографиня показує, як на Поліссі облаштовували святковий стіл.
“Перед тим як застеляти святковий стіл, наші предки обов\’язково клали під скатертину сіно – як знак народження Хреста саме у яслах. Також обов\’язково треба покласти зубчики часнику для захисту від злих сил. А щоб рік був багатим, треба покласти монети. І тоді вже застеляємо скатертиною стіл. Ці традиції передавалися з покоління в покоління. Так робила моя бабуся і прабабуся”.
У центр столу викладали солому, на яку ставили готову кутю, як основну страву.
А після цього накривали святковий стіл, на якому було ще дванадцять пісних страв.
