Трагедія в Кременчуці має ще й економічну підоснову.
Торговий центр працював під час тривоги, бо підприємцям треба бодай зводити кінці з кінцями.
Такий прикрий висновок напрошується зі скрінів, які в мережу виклали орендарі. Торговий центр підняв майже вдвічі оренду, зате гарантував безперебійно працювати, незважаючи на тривоги.
Ось такою є пекельна економіка війни.
Повірте, заради виживання підприємці готові ризикувати і собою, і покупцем. Такою, якщо покласти руку на серце, є ситуація по всій країні, бо «жити за щось треба», податки самі не заплатяться, зважаючи на мертву хватку уряду.
Кременчуцька трагедія оголила досить незручну тему – якою є економіка під час війни. Чи держава послабила анакондовий зашморг на шиї дрібного підприємця? Чи сприяє вона тому, аби безпека переважила калькулятор?
Щодня по всій країні, визнаймо це, працюють сотні Кременчуків. Бо тисячі підприємців мусять поповнювати бюджет, а сотні тисяч людей прагнуть жити максимально звичайними життям. Тут усі без вини винуваті. Трагедія замкнутого кола, звідки вихід іноді є лише на той світ.
Економіка війни така ж сука, як і сама війна.
