Порівняння з першим півріччям 2021 року передбачувано виявилося не на користь нинішньому року. І експерти вважають, що справа не тільки у війні, яка створює всі умови для поширення різних інфекцій.
38 спалахів і один черевний тиф
Звичайно, «винне» літо, коли зростання кишкових інфекцій – явище нормальне та передбачуване. Але справа ще й у призабутому ковіді, точніше, протиепідемічних заходах, що пішли в небуття.
– У період військового стану в Україні обмежувальні заходи, введені минулого року у відповідь на пандемію, не застосовуються, – зазначила керівник відділу епіднагляду Центру громадського здоров\’я Оксана Кашалко. – Заклади громадського харчування працюють, люди їх відвідують та більше контактують один з одним. А гострі кишкові інфекції – контактне захворювання, що передається через брудні руки, продукти та побутові предмети, забруднені виділеннями хворого.
За минулі півроку реєстрували і спалахи кишкових інфекцій – за даними ЦОЗ, їх було 38, причому різної етіології. Звичайно, не обійшлося без ротавірусу, але були осередки та сальмонельозу, шигельозу (або дизентерії), вірусного гепатиту А.
Порівняно з минулим роком інфекційна картина цьогорічного «збагатилася» поодинокими випадками туляремії, сказу, дифтерії та навіть черевного тифу. На 62% зросла кількість випадків ротавірусного ентериту, шигельозу побільшало на 49%, харчових токсикоінфекцій невстановленої етіології – на 31%, хронічного гепатиту В – на 17%. Неприємна тенденція простежується у захворюваності на лептоспіроз і правець – у перше півріччя 2021-го їх було вдвічі менше.
І «своїм, домашнім» можна отруїтися
Серед найпоширеніших інфекцій 2022 року особливе занепокоєння викликає ботулізм : 51 людина захворіла, чотирьох із них врятувати не вдалося.
За статистикою ЦОЗ, серед причин цього найважчого отруєння традиційно лідирує річкова риба – і солона, і в\’ялена (21 випадок), і домашні м\’ясні консерви (18 випадків). Інші хворіли їли рибні та овочеві консерви, морську в\’ялену та солону рибу, консервовані гриби.
Липень до цієї статистики не увійшов, але велика ймовірність, що він її добряче поповнить. І «риба до пива» у спеку веселіше продавалася, і напередодні нового сезону консервації дбайливі господарі стали активніше доїдати та продавати старі запаси.
Як це сталося на Хмельниччині наприкінці липня, де рибою отруїлися троє людей. За інформацією Хмельницького обласного центру з контролю та профілактики захворювань, постраждалі поїли на вечерю та в\’ялену рибу власного виготовлення, та рибну тушонку зі свого ж льоху. Причому банка була останньою в цій партії, всі попередні були з\’їдені без наслідків.
Зараз жінка похилого віку у важкому стані, двоє чоловіків – у середньому. Характерно, що за допомогою всі звернулися лише на третій день, і в цьому одна з підступних особливостей ботулізму, яку часто вважають несерйозним харчовим розладом. І тим більше, коли їли «своє, домашнє», дорікати на яке у нас не прийнято.
Смачно, гарно, але небезпечно
У більшості випадків зараження ботулізмом відбувається через їжу:
неякісної;
неправильно приготовленою;
із продуктів, які неправильно зберігалися;
забрудненою спорами збудника.
– Щорічна статистика свідчить, що найчастіше випадки захворювань пов\’язані з рибою, – каже Оксана Кашалко. – Сиров\’ялена, погано просолена, а особливо непатрана – ідеальне джерело для ботулотоксину, вкрай небезпечного для людини. Фактично це отруєння, але етіологія у нього – інфекційна.
Ланцюжок, що призводить до зараження людини, виглядає так: збудник – бактерії клостридії, живуть у ґрунті, воді, мулі, кишечнику риб та тварин. Їхні спори не бояться високих температур і широко поширені у навколишньому середовищі. Проростаючи та розвиваючись, вони здатні виділяти небезпечний ботулотокис, але тільки в умовах без доступу кисню.
Людина заражається при вживанні як рослинних продуктів, так і продуктів тваринного походження, забруднених бактеріями. Найчастіше джерелами інфекції стає в\’ялена, копчена чи солона риба та консерви – овочеві, фруктові, рибні, м\’ясні. Резервуаром для збудника можуть бути домашні та вакуумні ковбаси та копченості.
Ще одна підступна властивість ботулізму – він не псує «картинки»: заражені продукти, консервація, та сама риба добре виглядають і пахнуть, не змінюють ні смаку, ні кольору. Тому при купівлі тараньки у знайомої бабусі біля метро треба пам\’ятати: про рівень ризику не знаєте ні ви, ні вона, ні риба.
Головна ознака небезпеки – очні симптоми
Небезпечний ботулізм і найчастіше несвоєчасною діагностикою та лікуванням: поки хворий у домашніх умовах бореться то зі нудотою, то з діареєю, то із запором, ботулотоксини розкидають свої отруйні «щупальці». А коли розвиваються серйозніші симптоми, виявляється, що дорогоцінний час втрачено, і вивести пацієнта з цього стану вже дуже важко.
Перші симптоми зазвичай з\’являються протягом 12-24 годин після вживання зараженого продукту. Але при важких формах вони можуть проявитися вже через дві години, при легких – і через чотири доби.
На початку хвороби клінічна картина схожа на інші кишкові інфекції:
слабкість, запаморочення;
сильна сухість у роті;
нудота блювота;
біль у животі, діарея, яка потім змінюється запором та здуттям живота.
До пізніших і серйозніших симптомів, з якими вже точно не можна зволікати, відносяться:
очні симптоми, і це найголовніша ознака ботулізму: порушення ближнього зору, коли читати стає неможливо, «сітка» на очах, розпливчастість і роздвоєння предметів, далекозорість, що розвинулася;
спрага, яку неможливо вгамувати, сухість слизових оболонок;
хворому стає важко ковтати і говорити, голос стає тихим або зовсім пропадає;
м\’язова слабкість, ураження м\’язів шиї та кінцівок;
сильний головний біль, безсоння;
нестача повітря, тяжкість у грудях, поверхневе дихання.
Незалежно від клінічної форми хвороби, всі пацієнти повинні бути госпіталізовані, а успіх лікування залежить від своєчасності введення ботулінічного анатоксину.
