Сказати, що я розлючений – не сказати нічого!
В моїх рідних Лубнах на Полтавщині мешкає Валентина Семененко…
Її чоловік Семененко Юрій Євгенович 08.03.1971 р.н. ст. лейтенат полку «Азов» та його син Семененко Павло Юрійович 26.11.1995р.н. рядовий полку «Азов» до останнього виконували свій військовий обов’язок обороняючи місто Маріуполь та завод «Азовсталь» і за наказом вищого військово-політичного керівництва країни припинивши героїчну оборону разом з іншими захисниками «Азовсталі» здалися в полон з метою подальшого обміну…
Наразі, Юрій з пораненням ніг та його син Павло перебувають у ворожому полоні, утримуються в жахливих умовах у концтаборі «Оленівка» і очікують на обмін…
Ще один рідний син Валентини – Євген Власенко в лавах ЗСУ продовжує захищати Україну…
І ось до Валентини Семененко прийшли… тільки не подумайте, що представники Червоного хреста чи гуманітарної місії ООН…
Прийшли контролери з ТОВ «Полтаваенергозбут» і почали за заборгованість 1500 грн. погрожувати відрізати їхнє помешкання від електропостачання…
На зауваження Валентини, що чоловіки її родини в концтаборі або воюють за Україну і в неї просто немає коштів… контролер цинічно заявив: якщо вони на фронті і в концтаборі то хто тоді напалив електроенергію?
Звертаюся до волонтерів і просто людей доброї волі з нашої Полтави з проханням доходчиво пояснити гендиректору ТОВ «Полтаваенергозбут» Станіславу Лелюку, що його контролери ублюд#и і перед тим як, щось говорити треба думати кому ти це говориш, бо обратка може бути жорсткою…
