Власне кажучи, коли стала відома інформація про мародерів із владних кабінетів Запоріжжя, то я спершу хотів щось написати, але шок був таким, що заціпило.
Зрештою, тут Гудименко все добре сформулював, краще не скажеш.
Від себе лише додам, що кілька разів бачив одну з фігуранток цього розслідування, заступницю керівника ВЦА, у телемарафоні. Вона два слова не могла скласти до купи що українською, що російською, на яку потім перейшла. А її манікюр у кадрі разюче контастував з стрункістю формулювань і глибиною думок (це був другий чи третій місяць війни – нагадаю).
Я ще подумав тоді, що це «єдині новини», на які ми заслужили, але, зрештою, мене важко здивувати відсутністю компетенцій у багатьох нових облич, одним більше – одним менше.
Але виявилося, що тут не просто некомпетентність – тут чи ненайганебніший кримінал, який лише може бути. Обкрадання власних співвітчизників під час війни.
Зрештою, у Запоріжжі про ці оборудки знали давно. Фігуранти настільки були впевнені у київському (і, частково, дніпровському) покровительстві, що особливо не заморочувплися складними схемами.
Тому дуже б хотілося, що б правоохоронці розплутали б весь клубок до кінця, аж до однієї дуже зараз укріпленої вулиці в Києві.
Цікаво, що відчуваєте ви, коли читаєте новини про обшуки НАБУ у запорізьких мерії та облдержадміністрації. Тому що я знаю тільки те, що відчуваю я.
А відчуваю я лють.
Я хочу знати, що відчують американські, канадські, британські, європейські платники податків, на чиї кошти було закуплено і відправлено нам гуманітарну допомогу, коли дізнаються, що її було розкрадено депутатами та чиновниками з міста з нечитабельною назвою Zaporizhzhia.
Я хочу знати, що відчувають зараз мільйони українських біженців, коли читають, що те, що мало робити їхнє життя і життя їхніх близьких хоч трішечки легшим, було розкрадене, продане за безцінь, а отримані гроші витрачено на кокаїн, який також знайшли при обшуку.
Я хочу знати що відчувають всі громадяни України, яких принизили перед усім світом декілька мерзенних душ з українськими паспортами.
І я вже знаю, що відчувають при таких новинах українські військові і всі уродженці Запоріжжя. Принаймні, якщо всі відчувають теж саме, що і я. А я відчуваю лють. Лють і сором.
Це бачили всі запоріжці. Це бачила вся армія. Це бачив весь світ.
І ми чекаємо.
Це вам не торбити волонтерів заявами у СБУ. Це вам не вигадувати ідіотські претензії на адресу бойових генералів. У цій справі фігурують представники партії влади, а за ними стоять вагомі люди, які були «в тємє і в долє».
Ця справа – випробування. Це тест. І як українець, і як боєць ЗСУ, я хочу максимально жорсткого, але за законом, покарання для тих мародерів, які крали допомогу біженцям, дихали кокаїном і ганьбили мою державу в той час, доки ця держава палала, і в ній палали наші душі і тіла.
Ця справа – випробування. В першу чергу для влади. Бо тут – «свої». З партійними квитками, посадами і номерами в телефонній книзі. І повірте, мільйони людей зараз уважно дивляться за тим, як це випробування буде пройдене.
Якщо буде.
Я вдячний НАБУ за те, що це розслідування відбувається і має результати. Як громадянин, я звертаюсь до Рада громадського контролю НАБУ і керівника Ради Mark Savchuk з проханням дуже, дуже пильно стежити за розслідуванням цієї справи.
Як реаліст, я налаштований надзвичайно песимістично. Але оптимістично розумію, що якщо цю справу спробують приховати під ковдру, то під ковдрою ще залишиться багато місця.
Я не дам цій справі бути забутою. Це принципове питання.
Дякую за увагу.
У березні місяці двох з цих людей, яких підозрюють у розкраданні гуманітарки, Зеленський нагородив орденами.
