Керівник Інституту ментального здоров’я та розвитку особистості Наталія Простун поширила допис, який назвала «Крик душі», звернувши увагу на зростання кількості суїцидів серед українських дітей протягом останніх кількох тижнів.
Крик душі. Третій випадок дитячого суїциду за два тижні.
Причина – шкільне навантаження та сварки в сім’ї щодо уроків/навчання/майбутнього + війна. Дитина на самоті зі своїми переживаннями. Покинута в своїх стражданнях.
Діти перезавантажені репетиторами/надмірним вимогами щодо уроків. + онлайн навчання, ізоляція. Дитина мусить обслуговувати тривоги батьків щодо майбутнього. – «А що ти думаєш? Як ти здаш ЗНО!!! Он Вася все вчить, нормальна дитина, а ти? Гроші не дам. Гаджети заберу. Нікчема. Лєнтяй!» – приблизно така формула відкинення дитини.
Працюючи з дітьми, які сьогодні навчаються за кордоном, я не бачу такого надмірного перезавантаження, немає потреби в репетиторах, хоча діти навчаються на іншій мові. Що з українською освітою не так? Що з програмами, що необхідні репетитори? Навіщо стільки інформації, яка так далека від життя?
Міністерство освіти має перевіряти вчителів щодо рівня навантаження на дитину, скільки часу на дом. завдання предметник покладає на дитину. Враховуйте різний рівень сприйняття. Ненормально, якщо дитина сидить 7 уроків (7 годин) + 5-7 годин робить уроки до 12-2 години ночі + репетитори. Ненормально, коли дитина о 12 ночі вчить ще уроки! Це реальна картинка дітей, які ледь справляються. Дитина виснажується надмірними вимогами та сварками в сім’ї щодо навчання. До мене приходять діти, які не мають вихідних. Це неприпустимо! Це злочин проти дитини! І це вже про шкільні програми, страхи та нарцистичні ідеї батьків стосовно успішності. Діти навчаються на відмінно, бо боятися отримати погану оцінку, чи це правильний мотив? Дитина, яка не встигає – отримує клеймо, і так народжується віра в невдаху. Або, ще чула таке – «в нашій сім’ї всі вчилися на відмінно, тому ніяких оцінок менше «9», і результат – дитина з тривожним розладом.
Чи контролює міністерство здоров’я скільки годин дитина тратить на домашні завдання? Є ж нормативи, але вони не виконуються і не контролюються.
Щодо батьків. Зараз війна. Дитина також хвилюється і переживає. Успішність може знижуватись, тому що дитина може бути емоційно виснаженою. Не всі діти говорять про свої переживання. Можуть мовчати, щоб знову не було сварок або щоб лишній раз не турбувати батьків. Самотність огортає і поглинає дитину.
Дитячі суїциди – це комплексна проблема. Будьте уважні до дітей сьогодні. Багато стресів. Особливо вразливий підлітковий вік. Не кричіть, не вимагайте хороших оцінок. Будьте поряд. Розмовляйте. Нічого страшного, якщо дитина не здасть ЗНО чи ПДА. Не страшні погані оцінки. Не усоромлюйте. Не звинувачуйте. Не лякайте дитину. Уникайте емоційного шантажу. Страшно, коли діти в 10- 15 років закінчують життя самогубством. Страшно чути, коли дитина каже – «я втомилася від життя» і потім тихо планує смерть.
Будь ласка, любі вчителі/батьки, не принижуйте дітей! Зверніть увагу на свою комунікацію з дитиною. Дитина не вивчила урок – на це можуть бути непрості особисті причини, вона про це вам не скаже. Ваше зауваження може бути останнім нашаруванням.
Дорослі, будьте уважні до дітей! Війна робить їх вразливими. Життя дитини важливіше уроків. Постійні сімейні сварки втомлюють, і приходять дитині погані думки, потім наміри.
В школах мають бути уроки ненасильницького спілкування для батьків та вчителів. З цього треба починати.
