Обшуки, які проводить СБУ в Києво-Печерській Лаврі – це, звичайно, добре.
Але ключове питання полягає в тому, чи є ці обшуки лише грою на публіку, щоб показати обуреному суспільству, як, мовляв, влада рішуче бореться з московською агентурою в рясах, чи справді частиною системних дій з припинення церковної окупації України ФСБшною сектою Гундяєва.
Є кілька дуже чітких маркерів, за якими найближчим часом можна буде побачити, чи це реальна зміна політики, чи імітація.
1. Чи українська держава в особі Держслужби з етнополітики та свободи совісті і багатьох місцевих органів влади припинить створювати штучні перешкоди для переходу громад МП в українську помісну церкву і, навпаки, сприятиме цьому процесу й рішуче протидіятиме будь-яким спробам тиску з боку московської церкви на священиків і громади, які здійснюють такий перехід.
2. Чи нарешті зареєстровано статут Києво-Печерської Лаври у складі ПЦУ, реєстрація якого цілеспрямовано саботується багато місяців і чи будуть нарешті надані в користування ПЦУ хоча б якісь приміщення в Лаврі (яка є власністю українського народу й держави, а не московських попів).
3. Чи будуть внесені давно назрілі зміни в законодавство, які полегшують перехід громад із московської церкви до помісної ПЦУ.
4. Чи припинить держава саботаж виконання закону, який забороняє московській церкві дурити людей і ховатися за вивіскою “української”.
5. Чи буде нарешті розпочато процес звільнення головних українських святинь і взагалі об\’єктів державної власності від хазяйнування там московських попів і передачі цих об\’єктів у постійне користування канонічній помісній церкві.
“Будьмо уважні” (с)
І дай Боже, щоб по всіх п\’яти пунктах ми побачили системну державницьку політику.
