Колишній міський голова Житомира Віталій Мельничук у соціальній мережі Фейсбук висловив свою думку щодо скасування 30 тис. грн доплати військовим.
“Скасування 30 тисячної доплати військовим – вкрай неграмотне рішення. Це груба помилка влади – економічна, політична, психологічна, соціальна, безпекова. «Ніколи, ніколи, ніколи не застосовуй негативне матеріальне стимулювання!»- вчив мене один із кращих українських економістів, професор Віктор Найдьонов, науковий керівник моєї дисертаційної роботи. «Якщо ти підвищиш зарплату на 5 рублів (було це в час «рублів»), людина тобі і не подякує. Але якщо ти зменшиш зарплату хоча б на 1 рубль – людина тобі очі видряпає! Ти цього хочеш?».
Психологічна складова дуже важлива, бо у нас війна і морально-психологічний стан воїна – основа перемоги над окупантами. Та є ще макро і мікро економічний бік цього непродуманого рішення. Військові практично всі отримані 30 тисяч гривень тратять на себе, на військові потреби, донатять ЗСУ або ж віддають своїм сім’ям, дітям, батькам і часто це чи не єдине джерело для них. Та це значить, що гроші практично зразу ж йдуть в економіку, в оборот і звідти через податки, акцизи, збори, ЄСВ, військовий збір і т. д. повертаються назад державі. Ніяких «бюджетних втрат», про які так люблять говорити наші горе-спеціалісти, практично немає. Крім того, сьогодні це дуже важливий стимул для економіки, створюється платоспроможний попит, є можливість його задовольнити товаром – працює виробництво, є робочі місця. До того ж ці 30 тисяч обкладаються податком на доходи фізичних осіб, який йде в місцеві бюджети. Кому тепер має “дякувати” місцева влада, яка і так з напругою через війну і руйнування ледве зводить кінці з кінцями?
Згоден, мабуть, певна проблема є: на передовій воїн отримує 100 тисяч бойових. Всі інші мобілізовані воїни до недавнього часу отримували 30 тисяч ( плюс звісно, оклад за штатом). Якась диференціація для цієї категорії, мабуть, мала б бути. Але ж, шановні наші правителі, це ви так вирішили ще коли ворог стояв на порозі Києва і питання стояло бути чи бути. Хочете зараз щось змінити – робіть. Але робіть не через «одне місце», а враховуючи соціально-економічні закони. Вони такі ж реальні, як і закони війни”, – написав Віталій Мельничук.
