Вірш-присвята хлопчику Сашкові з Коростенщини, який помер через отруєння хімікатами

Янголятко.
Малий Сашко став янголятко…
Душа безвинна на небо полетіла
В рай – спостерігає із небес.
Як тим живеться ,що його убили?
Отруїли ,обробляючи поля
Хімічною речовиною…
Чи можуть спати ,жити ?
Якщо дитину вже не нема…
Дитина світлою була ,всім посміхався
Всі успіхам раділи ,що закінчив
Вже перший клас,
попереду було багато років
Щоб впізнавати ,щось нове
Так ні злощасний день доленосний
Потрапив у лікарню з отруєнням
Лиш два дні ,пробув в реанімації
Помер ,навіщо і за що дитина постраждала
Життя скінчилось ….
Горе всім ,прийшло в родину ,
Сашка не стало за хвилини
Не віриться ,що не прийде в ліцей
До однокласників своїх ,і вчителів
Не чути більше в родині
Дзвінкого голоса синочка,
Він янголятко в небо полетів
Вісім років встиг прожити ,
Все поспішав ,радіти ,спостерігати
Все довкола ,на трактор що отруту ллє
З віконця ,все дивився ,
Як кукурудзу обробляють,а хімікат
Вже діяти почав ,нестерпний запах
Хімікатів було чутно в будинку,
Який вже почав вбивати дитинку.
Тей біль що витримав Сашко ,не передати
А мама поряд у лікарні ,як пташка билась
Але злетіти не змогла ,син помирав
Молилась ,плакала благала в Бога
Щоб жив синок ,та доля інша в сина стала.
Він янголом в небесну синю даль злетів
Не чути вже Сашка ,лиш біль ,душа болить
За ,що навіщо ,відібрати дитинство
В янгола Сашка ….
Громада не мовчіть , сьогодні янгол відлетів
А агрофірма далі процвітає ,
І землю ядом поливає,вбиває все живе…

Людмила Круликівська