Колишня Миловська вулиця зараз носить дві назви: одна частина, ближча до центру міста має ім`я Бориса Лятошинського, а інша, довша, зветься Гоголівська.
Трохи раніше вся Миловська вулиця мала назву Гоголівська.
Що про це пише Вікіпедія:
Перша назва вулиці — Миловська — протягом другої половини ХІХ століття. Паралельно у документах у 1860-х роках вживалася назва Саратовська. З 1901 року має назву Гоголівська вулиця. В період німецької окупації тимчасово називалася Селянською вулицею.
Вулиця виникла у другій половині ХІХ століття внаслідок реалізації генерального плану міста, яким передбачалася радіально-відцентрова система планування міста, утворена рядами радіальних та поперечних вулиць, однією з яких передбачалася Гоголівська вулиця. Вулиця запроєктована від існуючої тоді Михайлівської вулиці до проєктної Східної вулиці, де мала проходити міська межа. Проходження вулиці передбачалося крізь чотири квартали та ярмаркову Хлібну площу (нині майдан Житній Ринок), що мала бути влаштована внаслідок осушення заболоченої місцевості.
Станом на середину ХІХ століття на запроєктованій трасі майбутньої Гоголівської вулиці перебували садиби зі значними присадибними ділянками, що знаходилися на ділянці між нинішніми Хлібною вулицею та провулком Карпенка-Карого. Далі до проєктної Східної вулиці розкинулися вільні від забудови земельні угіддя.
До початку ХХ століття вулиця сформувалася згідно з генеральним планом, проте зі значними складнощами, пов\’язаними з осушенням заболоченої місцевості, вздовж якої мала пролягати майбутня Гоголівська вулиця. Роботи з осушення місцевості проводилися під керівництвом інженер-полковника М.Г. Милова, в честь якого в другій половині ХІХ століття надано назву новопрокладеній вулиці — Миловська.
