В Україні готуються масштабні зміни щодо пенсій.
На одному з нещодавніх засідань уряду прем\’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що пенсійну систему будуть “оновлювати”.
Планується кілька нововведень.
По-перше, змінять формулу для індексації пенсій. Нагадаємо: індексація виплат пенсіонерам відбувається щорічно (як правило, у березні). Пенсії перераховують за формулою – 50% інфляції плюс 50% зростання середньої зарплати за останні три роки. Але тепер цю формулу хочуть кардинально змінити. Замість інфляції та зарплатної динаміки пропонують орієнтуватися на бали, які нарахують кожному пенсіонеру – залежно від співвідношення зарплати, яку людина отримувала до виходу на пенсію, до середньої зарплати в країні тих років.
Як зазначив Шмигаль, така система буде “більш справедливою, зрозумілою і прозорою”.
“Її мета – забезпечити, щоб кожен український пенсіонер мав солідарну пенсію, не нижчу за 30% його середньої заробітної плати протягом життя. Разом із накопичувальною складовою це буде не менше 50%”, – сказав прем\’єр.
“Суть у тому, що за новою формулою найбільшу надбавку у відсотках можуть отримати ті, хто зараз має найнижчі пенсії”, – каже голова Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.
Утім, не факт, що нова формула виявиться вигіднішою за нинішню для всіх пенсіонерів, – додав голова адвокатського об\’єднання “Кравець і партнери” Ростислав Кравець, Але повернемося до нюансів “бальної системи” для пенсіонерів пізніше.
Друге нововведення – запуск накопичувальних пенсій. В Україні про накопичувальні пенсії говорять уже кілька років. У парламенті є кілька законопроектів на цю тему. Але до впровадження цієї задумки в життя справа поки так і не дійшла. Але, як заявив Денис Шмигаль, накопичувальні пенсії таки будуть, і впровадити нову систему планують з 2025 року.
Якщо запускати її будуть за найперспективнішим законопроєктом, то це означає, що на першому етапі розділятимуть єдиний соціальний внесок (його платять роботодавці) – частину на солідарну систему, частину на накопичувальну. Тобто загальна сума перерахувань залишиться незмінною.
“Але тоді незрозуміло, за рахунок чого будуть підвищувати пенсії”, – задається питанням Олег Пендзин.
Розбиралися, що готується щодо пенсій.
Розберемо детальніше озвучені в Кабміні нововведення щодо пенсій. Їх, без перебільшення, можна назвати революційними, оскільки вони докорінно змінять чинну пенсійну систему. Що при цьому буде з виплатами конкретним пенсіонерам?
Перше нововведення – зміна формули для індексації пенсій. Її можуть запустити вже до наступного перерахунку пенсій, тобто в березні 2024 року.
Нагадаємо: зараз індексацію пенсій проводять за спеціальною формулою – 50% інфляції плюс 50% динаміки середньої заплати по країні, з якої нараховують пенсію за останні три роки, що передують індексації. У 2023 році відсоток індексації пенсій вийшов рекордним – 19,7%. “Розігнала” його головним чином висока інфляція 2022 року – 26,6% (проти 10% у довоєнному 2021 році).
Тож, якщо минулими роками пенсії індексували на 8-11% на рік, то цьогоріч – майже на 20%. При цьому надбавки отримало понад 10 млн пенсіонерів. Причому вперше під індексацію потрапили мінімальні пенсії, які раніше за формулою не перераховували – вони збільшувалися лише в міру зростання прожиткового мінімуму. У підсумку пенсіонери отримали надбавки до 500 гривень і більше.
Виняток становили тільки пенсіонери, які вийшли на заслужений відпочинок нещодавно – у 2020-2022 роках. Їм додали всього по 100 гривень.
Загалом індексація-2023 була, мабуть, найщедрішою за останні роки. Щоправда, враховуючи рекордне зростання цін в Україні, багатшими наші пенсіонери все одно не стали, але це вже інше питання.
Але тепер формулу для індексації хочуть кардинально змінити. І в експертів є підозри, що влада почала фонтанувати ідеями з приводу нових формул саме тому, що не хоче повторення ситуації з рекордною індексацією. Цього року НБУ прогнозує інфляцію в 10,6%, але в країні йде війна, і все може змінитися в будь-який момент. А що вищою буде інфляція, то більше доведеться доплачувати пенсіонерам. Утім, у Кабміні такі домисли відкидають і кажуть, що, навпаки, хочуть зробити індексацію більш справедливою, зрозумілою і прозорою.
Замість інфляції та показника зростання середньої зарплати під час перерахунку пенсій наступного року хочуть враховувати якісь бали.
Як зазначили в Кабміні, бальна система “вирівняє диспропорції між пенсіонерами, які давно вийшли на пенсію, і тими, хто зробив це нещодавно. Відповідно, виплати пенсіонерам, які виходили на пенсію раніше, підтягнуться до сучасного рівня”.
Про що тут ідеться?
“Річ у тім, що пенсіонери, які вийшли на заслужений відпочинок давно – 10-15 років тому і більше, отримали на той момент виплати, які відповідали їхнім зарплатам. Але відтоді країна пережила кілька криз, були роки з рекордною інфляцією. тим часом пенсії перераховували набагато повільніше, ніж росли цінники в магазинах. У підсумку, люди отримують невеликі пенсії, навіть якщо на момент виходу на заслужений відпочинок вони мали цілком пристойні зарплати”, – пояснив нам Пендзин.
Щоб вирівняти цю диспропорцію, у Кабміні хочуть нараховувати кожному українському пенсіонерові бали – залежно від того, як його зарплата співвідноситься із середньою по країні на момент виходу людини на пенсію.
Причому за такою системою “збиратимуть” на пенсії й майбутні пенсіонери.
“Щомісяця працевлаштовані громадяни сплачують внески до Пенсійного фонду. Внесок буде перераховано в бали відповідно до співвідношення між зарплатою людини і середньою зарплатою по Україні на той момент. Якщо ви сплачуєте внески із зарплати, яка є середньою по країні, отримуєте 10 балів. Якщо з вищою, ніж середня по країні, отримуєте, наприклад, 12 балів, меншою за середню – 8 балів”, – пояснив Денис Шмигаль.
Потім ці бали будуть щорічно перераховуватися у зворотному порядку – у пенсію, залежно від середньої заробітної плати по країні на той момент. Що, як вважають у Кабміні, зробить солідарну пенсійну систему “захищеною від інфляції та девальвації”.
Пояснимо детальніше. Пенсія в Україні розраховується на підставі двох основних показників – середньої зарплати по країні, з якої сплачується ЄСВ, та індивідуального зарплатного коефіцієнта (співвідношення зарплати майбутнього пенсіонера до середньої по країні).
Скажімо, у 2004 році середня зарплата по країні становила всього 590 гривень. Ті, хто виходив тоді на пенсію, отримували ще менше – 300 гривень вважалося хорошими грошима. Під час численних перерахунків пенсії таких людей, звісно, зросли, але за нинішніми мірками залишаються мізерними – близько 3000-3500 гривень.
Скажімо, людина, яка виходила на пенсію 2022 року, отримує пенсію вже з розрахунку середньої зарплати приблизно 14 тисяч гривень, а 2019-2021 – 10,8 тисяч. Зрозуміло, що багато що залежить від зарплати майбутнього пенсіонера, але все ж пенсії тих, хто виходив на пенсію пізніше, зазвичай більші, ніж у тих, хто вже давно на заслуженому відпочинку.
Якщо введуть бали, це означає, що ті, хто виходив на пенсію того самого 2004 року, і, приміром, 2021-го, і мали офіційну зарплату таку саму, як середня на той момент по країні (не важливо, 590 гривень чи 10800), отримають по 10 балів.
І індексувати пенсії їм будуть не від суми нинішніх виплат, множачи її на певний відсоток (у цьому разі що нижча база, то нижчою буде в підсумку і збільшена пенсія), а виходячи з наявних 10 балів.
“Найімовірніше, буде прописано коефіцієнти індексації пенсій залежно від наявних у пенсіонера балів. Наприклад, ті, у кого 10 балів, отримають надбавку, наприклад, у тисячу гривень, 12 балів – 1,5 тисячі тощо. Запустити таку систему можна окремою постановою Кабміну – не потрібно навіть вносити зміни до закону про пенсії”, – зазначив Кравець.
“У підсумку за такою системою в процентному співвідношенні найбільше зростуть пенсії тих, хто вийшов на заслужений відпочинок давно”, – додав Олег Пендзин.
Утім, до “пенсій за бали” залишається чимало запитань.
По-перше, поки що незрозуміло, яка саме сума належатиме власникові тієї чи іншої кількості балів?
“За нинішньою формулою все зрозуміло – враховується інфляція і середня зарплата по країні. Якщо індексацію переведуть на бали, то незрозуміло, скільки це буде в грошах, По суті, уряд може регулювати “вартість” бала в ручному режимі – залежно від наявності коштів у бюджеті”, – зазначив Кравець.
По-друге, є нюанси щодо нарахування балів: який саме період із трудового життя пенсіонера братимуть до уваги.
“Зараз людина може вибрати п\’ятирічний період, коли вона отримувала найвищу зарплату. І саме її враховують при розрахунку пенсії. Чи збережеться така можливість під час переходу на бали, чи стануть враховувати зарплату за всі періоди трудової діяльності, а з пояснень Кабміну наразі складається саме таке враження, адже зазначено, що щомісячні виплати перераховуватимуться в бали відповідно до співвідношення між зарплатою людини і середньою зарплатою по Україні на той момент. Якщо так, то за підсумком ті, у кого протягом трудової діяльності були сильні коливання в зарплатах, можуть опинитися в дуже невигідному становищі, і отримати мінімум балів”, – зазначив Ростислав Кравець.
По-третє, якщо пенсії, як стверджують у Кабміні, підвищуватимуть навіть більш активно, ніж зараз, то незрозуміло, де на це візьмуть гроші.
“На сьогодні в Україні 10,6 млн пенсіонерів. До війни було 12 млн офіційно працевлаштованих громадян (із 17 млн працездатних), які відраховували ЄСВ до Пенсійного фонду і таким чином забезпечували пенсії нашим людям похилого віку. Але зараз офіційно працевлаштованих тільки 9 млн, тобто на кожного працюючого вже припадає більше одного пенсіонера. Це збільшує дефіцит Пенсійного фонду. У проєкті бюджету на наступний рік закладено понад 350 млрд як дотацію ПФ. І це без урахування нібито більш істотного підвищення пенсій, ніж стандартна березнева індексація. Можна вигадувати різні схеми і коефіцієнти, але звідки гроші брати? Усі розмови про “справедливі” пенсії та їхнє збільшення в рамках солідарної системи сьогодні можна пояснити хіба що підготовкою до виборів”, – резюмував Пендзин.
Не менш інтригуючим виглядає й анонс запуску накопичувальних пенсій.
Їх Кабмін збирається впроваджувати вже з 2025 року. І, як заявив Денис Шмигаль, це дасть змогу суттєво підвищити пенсії українцям – звичайна пенсія плюс накопичувальна – буде не менше 50% від середньої зарплати.
Тобто якби накопичувальні пенсії платили вже зараз, то середньостатистичний пенсіонер отримував би близько 8,5 тисячі гривень, а не 5,3 тисячі (а саме такий розмір середньої пенсії по країні).
Про впровадження обов\’язкової накопичувальної пенсійної системи в Україні говорять уже кілька років. У Раду подали кілька законопроєктів на цю тему (в одному з них прописано відрахування на пенсії із зарплат українців, в іншому пропонується почати пенсійні накопичення з пільговиків, за яких платитимуть роботодавці тощо). Але до війни йти на такі масштабні експерименти влада так і не зважилася. Тим паче що жоден із законопроєктів не давав відповіді на головне питання – як зберегти пенсійні накопичення українців від знецінення і не допустити, щоб людина, відкладаючи роками на заслужений відпочинок, не залишилася в підсумку ні з чим.
Але у квітні цього року в Раді з\’явився новий законопроєкт на тему накопичувальних пенсій – №9212. Ініціаторами проєкту стала депутатська група, зокрема затятий прихильник ідеї накопичувальних пенсій Галина Третьякова, Давид Арахамія. Леся Забуранна, Олена Шуляк та ін. Законопроєкт було включено до порядку денного сесії ВР на 5 вересня, але потім його зняли.
Цей проєкт передбачає запуск накопичувальних пенсій. Відкладати на такі пенсії повинні будуть роботодавці: у 2023 році – 1% від зарплати співробітника, у 2024 році – 1,5%, у 2025 році – 2%. Ще стільки ж відкладатиме на рахунки кожного українця, який працює, держава – з бюджету.
Але ці відсотки роботодавці на практиці платити не будуть – їх стануть забирати з ЄСВ. Тобто якщо проєкт ухвалять, то 2024 року до Пенсійного фонду спрямовуватимуть уже не 22% від зарплати працюючого (ЄСВ), а 20,5%.
Рішення про переділ ЄСВ стало компромісним. Як розповів нам голова Конфедерації роботодавців України Олексій Мірошниченко, бізнес не готовий зараз до додаткових фінансових навантажень.
Накопиченнями куруватиме якийсь уповноважений Пенсійний фонд, який мають створити до 2025 року.
Цей законопроєкт експерти одразу ж почали критикувати. Як і в інших проєктах, невирішеним залишалося питання якщо не примноження, то хоча б збереження пенсійних накопичень від інфляції. Крім того, багато запитань викликав новий пенсійний фонд (утримувати який пропонується за рахунок пенсійних грошей) – експерти заговорили про корупційні ризики і схеми.
Чи ухвалять у підсумку цей документ, чи влада запропонує нові варіанти щодо накопичувальних пенсій – питання поки що відкрите.
Але в будь-якому разі не зовсім зрозуміло, як пенсійні накопичення збираються захищати від ризиків знецінення. А якщо ухвалять проєкт 9212, то виникають додаткові питання і щодо фінансування солідарної системи.
“Якщо частину ЄСВ перераховуватимуть на накопичувальні рахунки, то на фінансування і без того дефіцитної солідарної системи залишиться ще менше коштів. Тобто незрозуміло, як у таких умовах будуть взагалі платити пенсії, не кажучи вже про те, щоб їх підвищувати”, – підсумував Пендзин.
