В Україні хочуть “скасувати” інвалідність. Як заявив міністр охорони здоров\’я Віктор Ляшко, виступаючи на нещодавньому брифінгу в Житомирі, МОЗ планує відмовитися від терміна “інвалідність” і замінити його “оцінкою втрати функціональності” людини. Але справа не тільки в грі з термінологією.
МОЗ уже готує законопроєкт, у якому пропишуть нову методологію визначення статусу українців із тим чи іншим захворюванням. Головна мета, за словами Ляшка, повернути людину в “економічний стан”, тобто зробити все, щоб вона знову стала працездатною.
Як зазначив міністр, зараз після встановлення інвалідності громадянин має право на певні пільги та компенсації. Але “ми не запитали, чого хоче людина, а говоримо лише, що ми їй можемо дати. Це пострадянська модель, від якої ми повинні відмовитися”,- сказав Ляшко.
Ще в травні Кабмін затвердив програму реформування медико-санітарних комісій, до роботи яких останнім часом з\’явилося чимало претензій, зокрема й через продаж білих квитків і роздачу “липових” інвалідностей.
Можна припустити, все йде до того, що щодо інвалідів держава буде закручувати гайки. І головне тут не стільки турбота про людей, скільки два інших моменти.
По-перше, скоротити витрати держави на виплати інвалідам, кількість яких під час війни різко збільшилася.
По-друге, ліквідувати (або щонайменше ускладнити) схеми, коли лікарські комісії виписували “липові” інвалідності і таким чином давали людям право на звільнення від військового обов\’язку.
Розбиралися, що чекає на українців з інвалідністю у світлі задуманих урядом змін.
Про велику реформу в системі медико-соціальної експертизи уряд заявив ще навесні.
У травні цього року розпорядженням Кабміну № 483-р було затверджено План заходів щодо зміни оцінки потреб для “осіб з обмеженнями повсякденного функціонування” та реформування проведення медико-соціальної експертизи.
Перелік цих заходів досить великий, і включає, приміром, вивчення міжнародного досвіду та законодавства на тему роботи з людьми з тими чи іншими тяжкими захворюваннями, створення робочої групи з розроблення нової методології щодо людей з інвалідністю, їхньої реабілітації, перерозподіл функцій медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) та їхнє реформування і т. д.
МСЕК і до війни вважалися однією з найбільш корумпованих ланок вітчизняної системи охорони здоров\’я. На інвалідність в Україні давно діяла “такса” – від 200-300 до кількох тисяч доларів, залежно від того, чи має “претендент” узагалі на неї право.
Але з початку війни медико-соціальні експертні комісії взагалі “злетіли з котушок”.
Багато з них поставили продаж білих квитків по 10-15 тисяч доларів на потік. “Тому настрій такий, що медико-соціальні комісії взагалі хочуть ліквідувати”, – каже Мірошниченко.
Як випливає з розпорядження Кабміну №483-р, реформування системи з інвалідності включатиме:
– перехід від поняття “інвалідність” до поняття “обмеження повсякденного функціонування”;
– перехід від медичного підходу до “біопсихосоціального”. Тобто братимуть до уваги не лише фізичний, а й моральний стан людини та її готовність адаптуватися до “нового життя”;
– визначення моменту, коли особа з “обмеженою функціональністю” має набувати право на отримання послуг – реабілітацію, соціальні послуги, виплати, працевлаштування;
– формування системи, коли послуги надаються в момент, щоб не допустити “стійкого обмеження функціонування”. Інакше кажучи, людині, яка втратила кінцівку, відразу допоможуть поставити протез, щоб вона не сіла в інвалідне крісло;
– перерозподіл функцій МСЕК з метою їх розформування, перегляд причин для проведення спеціальних експертиз, скасування частини експертиз.
У плані є також розробка законопроєкту про нові підходи до оцінки “обмеження функціональності” – його МОЗ, Мінсоцполітики, Мінекономіки та інші відомства мали подати вже до 1 вересня.
Утім, станом на 7 жовтня є лише анонс від міністра охорони здоров\’я Віктора Ляшка, в якому той зазначив основні нововведення:
1. відмова від поняття “інвалідність” і заміна його “оцінкою втрати функціональності”.
2. зміна підходів до оцінки “втрати функціональності”. Україна орієнтуватиметься на Міжнародну класифікацію обмежень функціональності, затверджену ВООЗ.
3. максимальна реабілітація людей і повернення їх в “економічний стан” – на роботу. Тобто, як видно, очільник МОЗ поки що озвучив не так багато подробиць.
План від Кабміну більш змістовний. У ньому зазначено, що на першому етапі в Україні впроваджуватиметься нова система реабілітації (індивідуальні реабілітаційні послуги, запровадження електронного документообігу тощо). Давати рекомендації з реабілітації буде така собі “міждисциплінарна команда”, а орієнтуватися вона буде на Міжнародну класифікацію функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров\’я.
Усе це має стартувати вже цього року.
Другий етап реформи розпочнеться в міру підготовки законодавчої бази, але не пізніше 1 січня 2025 року.
Він передбачає:
1. Впровадження інструментів для проведення оцінки втрати функціональності в медичній, соціальній, освітній, економічній сферах. “Тобто будуть по-новому визначати не тільки медичний статус людини, а й особливості її навчання, працевлаштування, отримання допомоги тощо”, – пояснив “Стране” голова Конфедерації роботодавців України Олексій Мірошниченко.
2. Обмін інформацією між держорганами щодо надання послуг таким людям.
3. Зміна підходу щодо виплат – відмова від допомоги за групами інвалідності та перехід на “оцінку потреб залежно від наявності стійкого обмеження функціонування”. “Таке формулювання означає, що платити будуть тільки тим, кого зараз називають важкими інвалідами, це перша група. А решта дві групи – друга і третя – можуть і зовсім злетіти з допомог”, – припустив голова адвокатського об\’єднання “Кравець і партнери” Ростислав Кравець.
4. Ліквідація МСЕК, передача їхніх функцій “іншим інституціям” (яким саме – не вказано) або автоматизація. “Повноваження МСЕК можуть передати, наприклад, “Гірпромнагляду” Держслужбі із захисту прав споживачів або створити нову структуру”, – каже Мірошниченко.
Що означає масштабна реформа щодо системи інвалідності та чому влада затіває її саме зараз, коли в країні триває війна?
“По-перше, українське законодавство на цю тему вже застаріло. Наприклад, у КЗпП прописано, що роботодавці повинні приймати на роботу людей з інвалідністю навіть без випробувального терміну. Їх також дуже складно звільнити, а це додаткове навантаження для підприємств. По-друге, у нас уже близько 3 млн інвалідів. З них працевлаштовано тільки близько 430 тисяч, і всі претендують на виплати від держави. Але війна ще не закінчилася, і, на жаль, армія людей з інвалідністю буде тільки зростати. Для державної соціальної системи це величезне навантаження, і, судячи з усього, влада спробує змінити ідеологію виплат”, – каже Мірошниченко.
Нагадаємо: виплати по інвалідності в Україні становлять: для першої групи – 100% від пенсії, яку людина мала б за віком (у прив\’язці до її зарплати до отримання інвалідності), для другої групи – 90%, для третьої – 50%. При цьому претендувати на такі виплати людина може вже за наявності страхового стажу від одного року. Якщо стажу немає, то призначається соціальна допомога в розмірі прожиткового мінімуму. Середня пенсія в Україні зараз близько 5300 гривень, тобто виплати для 3 млн інвалідів – це близько 15,9 млрд гривень на рік. І в міру збільшення кількості інвалідів ця і без того величезна сума зросте ще більше.
“Зараз виплати прив\’язані до групи інвалідності. Дають її за списком захворювань, без урахування того, як конкретна людина почувається, чи може вона працювати тощо. Нова схема передбачає диференційований підхід – якщо ти “на ходу” і можеш заробляти, то тобі не стануть платити стільки ж, скільки людині зі схожою патологією, але у важчому стані. Розрахунок на те, що людину за рахунок реабілітації спробують швидко повернути в стрій. Наприклад, якщо інваліду без ноги поставити протез, то його “втрату функціональності” можуть оцінити як не таку вже й велику і заявити, що він може працювати в офісі. А зараз із такою патологією дають серйозну групу інвалідності і, відповідно, пенсію”, – каже голова Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.
На думку Кравця, після зміни законодавчої бази в Україні можуть порушити питання про “перевірку” всіх інвалідів. І не факт, що багатьом із них не уріжуть виплати по інвалідності. Крім того, можуть переглянути критерії щодо мобілізації людей з “обмеженою функціональністю”, – вважає він.
“Думаю, що всі ці реформи затіяні, щоб заощадити на виплатах і розширити списки придатних для мобілізації”, – підсумував Кравець.
