Під час повітряної тривоги змушена була покинути приміщення однієї з житомирських установ. В пошуках кав\’ярні натрапила на дуже занедбану, але в минулому вишукану будівлю невеликого костелу.
Як виявилось це каплиця Святого Миколая, зведена на католицькому кладовищі на місці дерев\’яної в кінці ХVIII ст.
Обдерті стіни з останніх сил тримають на собі залишки архітектурної оздоби – багатоступінчасті карнизи, кругленьке віконце, вимурувані і обрамлені більші та менші ніші у вигляді арок (там могли бути релігійні сюжети або ікони), великі вікна та двері у вигляді арок, вишукане арфоподібне навершя західного фронтону, яке ніби здіймається до неба – і сліди радянської недбальщини. Інтер\’єр також красивий і ретельно продуманий архітектором. Застосувавши арки у вікнах, дверях, над іконостасом і створивши хвилеподібну стелю в бабинці, архітектор надав пластичності стінам і візуально розширив простір досить невеличкої споруди. Безумовною окрасю каплиці є римські колони на які спирається масивна арка.
Вони не лише відокремлюють наву від вівтаря, а й надають відчуття возвишеності божественного. Подумати тільки, як було там красиво… А зараз там буяє життям природа – дикий виноград обплів стіни і дав притулок птахам.
Щоденно на цю красу споглядають десятки працівників бізнес-центру, який ззовні схожий на хлів чи амбар. І враховуючи те, що ця історико-архітектурна пам\’ятка гине, ніхто не намагається її врятувати.
Каплиця у десятки разів менша за цей “хлів” і в сотню разів красивіша за нього. В Житомирі не так багато історичних споруд, щоб нехтувати хоча б якоюсь. Невже в обласному місті немає коштів зберегти таку невеличку історичну споруду?
Що пишуть житомиряни в інтернеті:
