Колишнього коростенця, власника групи компаній “ФАКТОР” Сергія Тищенка відправили під арешт до 11 квітня 2024 року із заставою 363 мільйони гривень.
Вищий Антикорупційний суд (ВАКС) вважає Тищенка фігурантом по справі екс нардепа Сергія Пашинського, де останнього звинувачують у привласненні арештованих нафтопродуктів олігарха Сергія Курченка.
Дещо про Тищенка та Пашинського
За матеріалами слідства, ниточки від ТОВ «Укройлпродукт» тягнуться до групи компаній «Фактор». Вона представлена на нафтогазовому та агропромислового ринку України, активну діяльність відновила саме після Революції гідності у 2014 році. Створена та управляється ця структура бізнесменом Сергієм Тищенком.
«Так, я знайомий з Тищенком. Ми познайомилися з ним в 2004 році на третьому турі президентських виборів, коли я керував штабом Віктора Ющенка на 66-му виборчому окрузі. Час від часу я з ним спілкуюся», – такі одкровення у травні 2015 року робив для ЗМІ нардеп VIII скликання Сергій Пашинський.
Сам же Тищенко був ще відвертішим і публічно визнав: він учився у школі, де директором працював батько Сергія Пашинського. Стверджував, що їх із самим політиком пов’язувала лише взаємна повага. «Якщо є якась правильна ідеологія, я з ним (Сергієм Пашинським) раджусь або, як мінімум, звертаюся і кажу: «Володимировичу, є сенс у цьому напрямку працювати», – сказав Тищенко.
Хто такий Пашинський у 2024 році?
Пашинський – одіозний політичний персонаж. Він є народним депутатом чотирьох скликань (тричі – від «Батьківщини»). Востаннє до Ради у 2014 році він обрався від партії Арсенія Яценюка «Народний фронт».
У березні 2014 року Пашинський став головою наглядової ради держконцерну «Укроборонпром». Через рік, у лютому 2015 року в державному «Спецтехноекспорті» з’явився новий топменеджер – син нардепа Антон Пашинський, якому на той час було 24 роки. Він сходу очолив департамент контрактів.
У березні 2018 року НВ опублікувало розслідування, в якому доводилася причетність Міноборони до закупівель за завищеними цінами старих БМП-1 (випуску 1966-1983) у польської фірми Wtorplast, яка отримувала цю техніку в Чехії. У схемі брали участь Сергій Пашинський і тодішній перший заступник секретаря РНБО, бізнес-партнер президента Порошенка Олег Гладковський (екс-Свинарчук). Після публікації видання передало документи до НАБУ, яке почало розслідування. Редакція заявляла про погрози з боку оточення Пашинського через публікацію, а сам нардеп хотів напрацювати законодавчі зміни щодо кримінальної відповідальності для журналістів «за підрив обороноздатності держави».
У 2016 році Сергій Пашинський потрапив у черговий скандал: вистрілив в людину з особистої нагородної зброї через конфлікт на дорозі, поранив чоловіка у ногу. Генпрокуратура закрила цю кримінальну справу. Але згодом ДБР висунуло обвинувачення нардепу у заподіянні тяжких тілесних ушкоджень, і він таки провів кілька місяців у СІЗО, потім опинився під домашнім арештом. Справа дійшла до суду, але у 2021 році її було закрито: потерпілий відмовився від позовних вимог, отримавши 1,5 млн. грн.
Наразі ця справа повторно розглядається Васильківським міськрайонним судом Київської області, найближче засідання призначено на 15 лютого.
Останні два роки повномасштабної війни Сергій Пашинський позиціонує себе фахівцем у питаннях зброї, екснардеп очолює Національну асоціацію підприємств оборонної промисловості. До слова, минулого тижня Пашинський підписав меморандум про співпрацю з Київським політехнічним інститутом імені Ігоря Сікорського «для сприяння розвитку оборонно-промислового комплексу України».
Серед чотирьох десятків компаній, які ввійшли до Асоціації, відомою є й потужна «Українська бронетехніка». Другий рік поспіль Міністерство оборони стягує через суди мільйони гривень із цієї компанії за несвоєчасні поставки озброєння на фронт. Нині «Українська Бронетехніка» записана на киянку Людмилу Петригу. При цьому один із чотирьох співзасновників фірми – ТОВ «Бюро національних розробок» – належить колишньому помічнику нардепа Пашинського Миколі Кузьмі.
У 2023 році вийшло розслідування New York Times, де зазначалося, що пов’язана з Пашинським компанія, стала найбільшим приватним постачальником зброї в Україні. Видання стверджувало, що Україна купує зброю через цю компанію в рази дорожче. Згодом Пашинський заперечив зв’язок, назвавши публікацію в іноЗМІ «маніпуляцією на користь ворогів України».
Саме тому нинішнє кримінальне переслідування Сергія Пашинського його команда подає не як пошук винних у розкраданні «палива Курченка», а як початок глобального переділу вітчизняного ринку озброєння під час війни. А «гріхи» Пашинського десятилітньої давності – начебто просто зручна нагода «вбити двох зайців», – пише Віталій Тараненко (“Главком”)
Журналісти сайту Житомир-Онлайн вважають, що Сергій Пашинський займає поважне місце у забезпеченні зброї української армії. Це дуже великі кошти, які не дають спокою багатьом…
